Політичні шулери брати Бублики

Читаючи «Вільну газету» з рекламою комедіантів братів Бубликів, невільно у пам’яті сплив старий анекдот про життя у лісі (уважай, у нашій державі).

Іде, значить, по лісу цар звірів Лев. Дивиться, а під кущем сховався заєць. Сидить косоокий, й тремтить, вуха мало не по землі стеляться.

Заєць побачив царя Лева, і каже йому: - лев, ти ж цар звірів, цар лісу. До поки лисиця, вовк, ведмідь і кабан будуть на ді мною знущатися? Сил вже не має терпіти їх знущання. До кого тільки не звертався, ніхто не може мені допомогти.

Цар Лев пройнявся проблемами зайця, й каже йому: - зайцю, з цього дня все буде по іншому! Ніхто тебе більше не зачепить, усі будуть тебе поважати. А, якщо, не дай бог, тебе хтось зачепить, ти мені відразу листа з підписом пиши.

Заєць задоволений побіг по лісу. Не встиг і сто метрів пробігти, як його спіймав кабан, потім лис, за ним ведмідь, та й інші мешканці лісу приєдналися до знущань над зайцем.

Пройшов рік. Володар лісу і звірів Лев вирішив обійти свої володіння.

На старому місті під кущем побачив обскубаного напівживого зайця. Запитався в нього: - зая, як життя? Все вже наладилося після нашої останньої зустрічі?

Заєць похнюпився, та й каже: - царю, царю. Як знущалися, так і знущаються.

Тільки писанини прибавилося.

Заклики братів комедіантів Бубликів про збір підписів для якихось звернень, прямо вказує на намагання братів Бубликів звинувачувати усіх у власній безпорадності.

Для продажу земель Ковалівської громади брати Бублики підписи не збирали. Та і депутат Юрій Бублик, коли ще не був депутатом, і крав гроші громади, за що був засуджений, також підписи не збирав. Та й коли у жіноче спіднє одягається, чомусь упевнений, підписи не збирає.

Мусимо зазначити, що маніпулювати думкою довірливого українця брати Бублики навчилися.

Сотні тисяч гривень на власну рекламу на різноманітних рекламних площинах краще, аніж дороги у Ковалівці, чи Залізничному. Дешевий піар на зруйнованому власному господарстві, це ж так по сучасному.

Нагадаємо обіцянки політичної повії Бублика про закриття Макухівського сміттєзвалища, яке кожного дня отруює мешканців навколишніх сіл.

Господаря видно по дорогам.

Який уряд, такі і дороги. Який сільський голова, такі і дороги.

І те, що у Ковалівці брати Бублики не господарі, а комедіанти, може пересвідчитися кожний, хто хоч раз проїде по дорозі з ямами по коліна.

На власну рекламу сотні тисяч гривень знаходять, а на вирішення питань чомусь збирають підписи.

Отак і живемо.

Наостанок зауважимо, що збір так званих підписів є не що інше, як формування передвиборчої «сітки» з персональними даними та номерами телефонів підписантів.

Але про це вже незабаром.

Микола Коляда