Полтава, грудень 1917-го…
Про те, що відбувалося цими днями у Полтаві майже сотню років тому, ми дізнаємося зі спогадів лікаря Олександра Несвіцького, уривки зі щоденника якого про листопад 1917-го ми вже публікували.
1 грудня. До Кадетського корпусу з Головного управління військових навчальних закладів приїжджав на ревізію полковник Дунін-Борковський, оглядав корпус. Звільнив Гросберга як «божевільного». Інспектор Данков – «варто поглянути на його фізіономію, щоб визнати його непридатним» – звільнений за «непридатність». Ромашкевич і Люсін теж звільнені. Розглядаючи у вестибюлі статую Петра Великого, поставлену в пам'ять 75-річчя корпусу, Дунін-Борковський заявив: «Віддаєте честь цій болванці!». Директор корпусу виїхав до Києва зі скаргою Раді на ревізію Дуніна-Борковського. Приїхав до Полтави направлений Радою комісар, який не дозволив чіпати статую Петра, котру хотіли прибрати.
8 грудня. За хлібом – черги по кілька годин. Хвости – за мануфактурою.
9 грудня. Близько арештантських рот – великий натовп. Виявляється, українці забирають зброю у розквартированого там авіаційного парку. З чуток – у Костянтинограді народним самосудом убито 12 осіб. Убиті в Миргороді старий О'Рурк і його дружина, з 4 на 5 грудня. Він був головою земської управи і предводителем дворянства.
10 грудня. У Корпусному саду проходять мітинги, на яких багато солдатів. Начальник міліції Свєтлов залишив службу.
11 грудня. Страйк робітників друкарень за збільшення платні – вимагають 350 руб. на місяць та, в разі розрахунку, – платню за 1/2 року.
12 грудня. Прибули українські війська, броньовані поїзди. Більшовики перемогли, панують у Полтаві, відібрали назад зброю, арештовану Радою в авіаційного парку. Земельний комітет рубає монастирський ліс. На Крутому Березі у Невіандта все розграбували і вирубали ліс.
Усі магазини торгують до 4-ї години, немає нафти для електричної станції, аби ночами освітлювати магазини.
13 грудня. Учитель гімназії, математик Гвоздьов, який ішов додому Шевченківською вулицею, був пограбований і тяжко поранений у скроню і груди. Грабіжники втекли. По всьому місту бродять солдати поодинці й натовпами. Нападають на офіцерів і жителів, грабують, убивають.
14 грудня. Представник Української Ради вимагає, щоб був розпущений 4-й полк і депутати від Ради робітничих депутатів вирушили б до Києва для пояснення перед Генеральним секретаріатом із приводу агітації серед військ. Робітників закликають захищати революцію і почати загальний страйк, не давати хліба, води, світла і припинити торгівлю.
Афіші, розклеєні на вулицях, надруковані російською та українською мовами. Друкарні продовжують страйкувати. Повернувся з Києва ротний командир Кадетського корпусу полковник О.Ромашкевич, привіз наказ Ради про зняття погонів.
15 грудня. З'явилось електричне освітлення. 14 грудня був закритий водогін, 15 грудня відкритий зранку. Увечері в «Європейському» готелі вбитий командувач військами полтавського гарнізону Ластовченко. Після цього українці оточили губернаторський будинок і розігнали в «Європейському» готелі Раду робітничих депутатів. Багато втекло, сховались у підвалах, але багатьох захопили і відправили до Кадетського корпусу, де у верхньому поверсі розмістились українські війська.
16 грудня. Командувач військами – замість убитого Ластовченка підосавул Кириченко – оголосив у Полтаві військовий стан. Після 9-ї години вечора не можна бути на вулиці всім, крім осіб, які мають перепустку. Заборонені мітинги, зібрання, самочинні обшуки, арешти і т. ін., порушення недоторканності житла і свободи особистості. Дозволено друкування всіх газет. Українці роз'їжджають по місту на автомобілях, розкидаючи листівки з оголошенням про це. Відбирають зброю. У місті постійно чути постріли. При обшуку українці знайшли в губернаторському будинку, де містилася Рада робітничих депутатів, зброю, бомби, бомбомети тощо. Раду робітничих депутатів розігнано.
1 ф. свічок стеаринових – 4 руб. 80 коп., свинина – 1 руб. 40 коп.
17 грудня. Українські війська зайняли приміщення Ради робітничих депутатів у губернаторському домі. Заарештовані члени Ради робітничих депутатів звільнені. Розгромлений магазин і винний льох Скриньки. Частину пограбованого забрали українські війська.
19 грудня. Згоріло п’ять бараків на Шведській Могилі, підпалених солдатами.
20 грудня. Залізничний шлях від Кочубеївки до Божкового розібраний, щоб перешкоджати просуванню військ більшовиків із Харкова. На вулицях не припиняється стрілянина.
21 грудня. Привезений у місто гас, його давно не було. Розгромлена крамниця Круглікова, який торгує, між іншим, і гасом. Громила юрба. По місту багато п'яних солдатів.
22 грудня. Губернські земські збори. Головою обраний Михайло Дмитрович Токаревський. Про прибуття військ із Харкова не чутно. До свят видавали за картками цукор-пісок.
23 грудня. Роздають бланки для виборів до Українських Установчих зборів на 27, 28, 29 грудня. Більшовики бойкотують вибори. Раптово помер на дачі в Нижніх Млинах Костянтин Олександрович Балясний, колишній полтавський віце-губернатор і орловський губернатор. Опальний боярин. Я виїжджав констатувати смерть.
25 грудня. По місту багато п'яних солдатів. Знову громили погреби Скриньки. Була стрілянина. Вибори в Українські Установчі збори відкладені до 12 січня. Солдатам дано право отримувати денатурат, аби уникнути розгрому винних крамниць.
26 грудня. На базарі солдати громили винний склад Панасенка. Багато п'яних, іде стрілянина по місту. Громили винний льох Скриньки, була при цьому стрілянина.
Стріляли кулемети, поранених відвозять у лікарню. Розграбовані чиновницька лавка, ювелірні магазини Сапожникова, Шипотовського, магазин хутра, білизни і т. п. Сформувалася дружина молодих людей для стримування солдатів, але ті стріляли і вбили п'ять чоловік. Жителі ховаються в будинках. Пияцтво і розгул тривають. Гвоздьов (учитель) помер.
27 грудня. Тривають погроми крамниць; громлять солдати і всякий набрід. По місту роз'їжджають п'яні солдати з бабами, розвозять награбоване вино у відрах, бутлях, бляшанках.
28 грудня. Уночі підбирали п'яних солдатів, які валялися на вулицях. По місту їздять броньовані автомобілі для попередження погромів. Важко розібрати, які солдати грабують: українські чи інші... Багато речей у них відбирають. Оголошено військовий стан. Заборонено ходити по місту пізніше 7-ї години вечора.
29 грудня. Погромів у місті не було. На третій день свят – бунт арештантів в острозі. Обеззброїли караул. Приспіла охорона, дала залп, убитий ватажок, решта повернулась у камери, отже, вони на гастролі не потрапили.
30 грудня. Усі лавки і магазини закриті до 2 січня. На вулицях перехожих зупиняють, обшукують і грабують...
31 грудня. Тихо, погромів не чутно. Рада робітничих і солдатських депутатів знову діє…
Підготував до друку Віталій Скобельський
