Полтавське суддівське свавілля
Чи можна добитися справедливості в українських судах ?
У серпні 2022 року Геннадій Сікалов звернувся до суду з позовом до судді Октябрського районного суду міста Полтави Лариси Гольник про захист про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що :
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 16 квітня 2010 року Ларису Гольник було призначено на посаду судді Октябрського районного суду м.Полтави строком на 5 років.
Указом Президента України № 429/2018 «Про призначення суддів» від 19 грудня 2018 року Ларису Гольник призначено на посаду судді Октябрського районного суду м. Полтави безстроково. Вказаний указ президента мається в публічному доступі на офіційному сайті президента України за посиланням
Відповідно до ст. 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Відповідно до ст. 20 Кодексу суддівської етики участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Не дивлячись на вказані вище стандарти поведінки суддів, 18 березня 2019 року Гольник опублікувала на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, доступ до якої є вільний, висловлювання, які носять образливий характер по відношенню до мене, що свідчить про порушення правил суддівської етики, а також неналежну поведінку судді, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі судді.
Наведені у численних публікаціях на сторінці Facebook вислови судді Гольник виходять за межі допустимого здійснення суддею розповсюдження інформації, мають образливий характер і є порушенням правил суддівської етики та моїх конституційних прав.
Позовну заяву було подано до Октябрського районного суду міста Полтави у серпні 2022 року. Судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., Бугрій В.М., Тімошенко Н.В. - заявили самовідводи від розгляду даної справи, оскільки відповідач Лариса Гольник є суддею Октябрського районного суду міста Полтави.
26.08.2022 року за поданням голови Октябрського районного суду м. Полтави, вказана цивільна справа надійшла до Полтавського апеляційного суду у порядку ч. 6 ст. 31 ЦПК України для визначення підсудності у зв`язку із тим, що відповідачем у справі є суддя Октябрського районного суду м. Полтави - Лариса Гольник.
Полтавський апеляційний суд визначив підсудність цивільної справи № 554/7368/22 Київському районному суду м. Полтави.
01.09.2022 року справа надійшла до Київського районного суду міста Полтави. Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ її було передано в провадження судді Миронець О.К.
02.09.2022 року суддею Миронець О.К. подано заяву про самовідвід на підставі ст.36 ЦПК України з метою недопущення виникнення у сторін сумнівів в неупередженості та об`єктивності при розгляді справи та з метою попередження в подальшому подання безпідставних скарги та заяв про відвід судді.
05.09.2022 року суддя Київського районного суду м. Полтави Шаповал Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Сікалова Геннадія Анатолійовича до Лариси Гольник про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, - ухвалила відкрити провадження у справі.
05.10.2022 року позивачем подано клопотання про призначення судової лінгвістичної (семантико текстуальної) експертизи писемного мовлення. Дана експертиза необхідна для з`ясування обставин справи, стосовно поширеної інформації та встановлення чи дійсно оспорювана інформація принижує честь та гідність позивача, для цього потрібні спеціальні знання, оскільки без з'ясування цього питання не можна вирішити спір по суті.
Ухвалою від 23.01.2023 суддя Київського районного суду міста Полтави Шаповал відмовила у задоволенні клопотання позивача про призначення судової лінгвістичної (семантико текстуальної) експертизи писемного мовлення.
Виносячи дану ухвалу, суддя Шаповал аргументувала відмову тим, що клопотання позивача щодо призначення у справі експертизи не підлягає задоволенню, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Позивач з такими висновками суду категорично не погоджується, та належно аргументував необхідність призначення експертизи у клопотанні поданому до суду.
Відмовляючи у призначенні експертизи, суд також зазначив, що: “призначення по справі експертизи призведе до затягування розгляду даної справи”.
Даний аргумент повністю повторює позицію Гольник та її представника, які у судовому засіданні заперечували проти призначення експертизи.
Це свідчить про упереджену позицію судді Тетяни Шаповал під час розгляду даної судової справи.
06 березня позивач звернувся до Київського районного суду міста Полтави з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Станом на 13 березня матеріали справи для ознайомлення йому не було надано, не зважаючи на особисту присутність позивача в суді і бажання з ними ознайомитися.
Згодом йому зателефонували з Київського районного суду міста Полтави, та повідомили, що з матеріалами судової справи він зможе ознайомитися 20 березня — через два тижні після подачі клопотання. Варто зауважити, що наступне судове засідання по даній справі призначено на 21 березня.
Це свідчить про упереджену позицію судді Шаповал під час розгляду даної судової справи.
Упередженість судді Тетяни Шаповал ґрунтується на тому, що вона має тісні зв'язки у суддівській спільноті. Батько Тетяни Шаповал Володимир Батрак — суддя Апеляційного суду Полтавської області у відставці.
Рідний брат судді Батрак Віталій Володимирович — суддя Херсонського апеляційного суду.
Донька Тетяни Шаповал Карина Шаповал — працювала помічником судді у Полтавському апеляційному суді та Ленінському районному суді міста Полтави. Наразі вона є помічником судді Полтавського районного суду.
Отже, Тетяна Шаповал має давні тісні зв'язки у суддівській спільноті та демонструє упередженість та заангажованість при розгляді справи.
Варто зауважити, що у 2018 році Геннадій Сікалов звертався до правоохоронних органів з заявою про вчинення Ларисою Гольник численних злочинів, а саме: зловживання службовим становищем; вчинення дій з підбурення та пропонування неправомірної вигоди, з метою її подальшого викриття; вчинення дій, які виходять за межі наданих прав та повноважень; незаконного придбання і збуту спеціальних технічних засобів отримання інформації.
Правоохоронці відмовилися вносити до ЄРДР відомості стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Лариси Гольник.
У зв'язку з цим Геннадій Сікалов був змушений звернутися до суду, щоб зобов'язати Полтавський ВП ГУНП у Полтавській області внести дані про злочини вчинені Ларисою Гольник до ЄРДР. Але полтавські судді відмовлялися розглядати дану справу. Що вкотре демонструє прояви “суддівської солідарності”, та не бажання суддів конфліктувати з суддею Октябрського районного суду міста Полтави Ларисою Гольник.
Лише одна суддя Ленінського районного суду міста Полтави проявила принципову позицію та зобов'язала поліцію розпочати досудові розслідування щодо судді Гольник.
Надалі поліція та ДБР продовжували саботувати розслідування злочинів, вчинених суддею Октябрського районного суду міста Полтави Ларисою Гольник. І це не дивно, адже Гольник тісно співпрацює з правоохоронними органами, порушуючи при цьому законодавство України, моральні та етичні норми (брала участь у провокації хабаря правоохоронцями).
На сьогоднішній день позивачу не відомо про хід досудового розслідування, оскільки постанови про закриття кримінальних справ він не отримував. Також його не було повідомлено про притягнення Гольник до кримінальної відповідальності.
У 2022 році Лариса Гольник була претенденткою на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України. 23 червня 2022 року Етична Рада, яка перевіряє усіх кандидатів до Вищої ради правосуддя на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, прийняла рішення № 15 : "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя Гольник Л.В. критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя".
Було встановлено, що суддя Гольник не дотримується правил суддівської етики, у тому числі не підтримує високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Кодексом суддівської етики передбачено, що участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади (ст. 20).
Етична рада дійшла висновку, що дії Гольник таким стандартам не відповідають та дають підстави для обґрунтованих сумнівів у дотриманні нею етичних норм та демонстрації бездоганної поведінки в особистому житті (пункт 1.3.6.2. Методології оцінювання відповідності кандидата на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя та членів Вищої ради правосуддя критерію професійної етики та доброчесності).
Висновки Етичної Ради підтверджуються і тим, що недоброчесна суддя Октябрського районного суду міста Полтави Лариса Гольник двічі допомагала міському голові Полтави Олександру Мамаю уникнути відповідальності за вчинені ним правопорушення. Спочатку вона допомогла йому відмазатися від корупційного правопорушення, а тепер допомогла уникнути СІЗО та відсторонення від посади.
З огляду на дуальну поведінку Гольник, яка діаметрально протилежно позиціонує себе в соцмережах і в реальних умовах, потребуючих прийняття рішень, уже не виглядає дивним наступне:
- або в голові недоброчесної судді сидять дві різні людини, чиї діалоги і методи прийняття рішень не співпадають (чому вона весь час потребує підтримки сторонніх людей);
- або ми маємо сприймати її, як звичайну пройдисвітку, яка будь - якою ціною продовжуватиме впроваджувати у суспільство сфальшований жертовний образ судді викривачки.
І перипетії з Мамаєм зайвий тому доказ.
Ба більше, Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року встановлено, що 18 березня 2019 року на власній сторінці у соціальній мережі Facebook суддя Гольник розмістила пост, висловлювання у якому мають образливий характер та порочать честь, гідність і ділову репутацію Геннадія Сікалова.
Цим рішенням встановлено, що «наведені у публікації вислови судді Гольник виходять за межі допустимого здійснення суддею розповсюдження інформації, мають образливий характер і є порушенням правил суддівської етики».
Геннадій Сікалов звертався до кількох адвокатів, але всі вони відмовилися представляти його інтереси у суді, дізнавшись, що відповідачем по справі є суддя Октябрського районного суду міста Полтави Лариса Гольник. Вони мотивували свою відмову тим, що Гольник є слідчою суддею Октябрського районного суду міста Полтави, та в подальшому буде проявляти упередженість та заангажованість при розгляді справ за їхньої участі в суді. Враховуючи те, що Етичною Радою та Вищою радою правосуддя була встановлені факти порушення Ларисою Гольник кодексу суддівської етики, їх побоювання мають під собою законне підґрунтя.
Оцінюючи позов у 30 шекелів, позивач прямо вказував на продажність прости господи судді Гольник. Подаючи позов позивач сподівався, що прости господи судді Гольник вистачить здорового глузду принести свої вибачення за неетичну поведінку, яка не містить нічого спільного із Кодексом суддівської етики, про що Гольник було неодноразово вказано як Етичною радою, так і ВРП.
На жаль, здоровий глузд полишив суддю Гольник, тому подальший розгляд справи, з метою запобігання чергових загострень психічного стану прости господи судді Гольник, позивач вбачає безцільним. Позивач не вбачає доцільності утримувати прости господи суддю Гольник своїми податками під час її надуманих відпусток. Окрім того, враховуючи надмірну завантаженість суддів Октябрського районного суду, позивач з розумінням відноситься до необхідності прости господи судді з неетичною поведінкою Гольник здійснювати судочинство, а не розгулювати по місту у робочий час.
