Під час травневих свят «Останній Бастіон» разом із молоддю забезпечив піском дитячі майданчики
Кілька днів тому до нас в редакцію зателефонував один небайдужий мешканець Полтави з пропозицією допомогти забезпечити дитячі гральні майданчики піском. Як розповів нам сам Дмитро, спочатку поміч він шукав у влади нашого міста, але його не почули, тоді він вирішив звернутись до громадських організацій. Як виявилось, більшість з них можуть лише непогано роздавати обіцянки та цупити чужі ідеї.
Не залишаючись осторонь
чужої біди, ми вирішили допомогти Дмитру і надати необхідну кількість піску. І
вже 2 травня мешканці Київського району міста могли бачити у своєму дворі
величезну вантажівку помаранчевого кольору, що привезла дітям пісок.
Просимо вибачення у
водіїв і пересічних громадян за можливі не зручності, що ми створили під час
відвантаження піску і висловити подяку як самому Дмитру, що звернувся до нас,
так і його друзям Стасу та Сергію, які допомагали під час робіт. Загалом, за
день ми розвезли по дворах більше 20 кубометрів піску та забезпечили ним майже 10
гральних майданчиків.
Окремий подив в мене викликала реакція дітей. Було відчуття, що пісок останній раз на цих майданчиках був лише при їх створенні. Дмитро прояснив цю ситуацію:
«Жеківського» піску тут не було ніколи. Район достатньо великий, у нас дуже багато дітей і все чим вони вимушені займатися – лазити по гаражах. Звісно, у дворах люди у нас прибирають, але до всього, що потребує фінансових витрат ставляться дуже скептично і не готові викладати гроші зі своєї кишені.»
Чистота і лад у наших дворах – це, перш за все, справа нас самих. Сподіватися на нинішню міську владу – справа даремна. А от одна наша вантажівка, один водій, один «Бастіон» і 3-е небайдужих хлопців зробили за один день щасливими не одну дитину. Чому цим не займається місцева влада і чи справді це було так тяжко? На це питання відповість Дмитро:
«Якщо є робота – люди за нею візьмуться, якщо є організація на вищому рівні, якщо люди бачать, що це справа корисна і вона дійсно сьогодні потрібна – то жодних проблем, що б людина прийшла і допомогла фізично. Всі хто сьогодні мені допомагав – це мої друзі, яким я просто зателефонував, сьогодні вихідний і вони без жодних «але» погодились допомогти».
