Позірна демократизація Мексики не зменшує рівень насильства
Наявність легітимної влади ніяк не впливає на діяльність картелів. Бандити контролюють цілі регіони, куди боїться заходити навіть армія.
До такого висновку дійшли науковці із Кембридзького університету Ґійєрмо Трехо і Сандра Лей. Їхня спільна монографія «Голоси, наркотики та насильство» викриває поточну політичну логіку кримінальних війн на теренах Мексики, починаючи від 2000 року.
Демократизація держави, на яку сподівалися місцеві мешканці після 71-річного панування Інституційно-революційної партії, не принесла жодного полегшення. Адже політики ледь не буквально перевзувалися у повітрі, продовжуючи дурити електорат.
Корупція не зникла як і криміногенна ситуація у прикордонних зі США і Ґватемалою мексиканських шатах. Там, де владу через підкуплених чиновників узяли наркокартелі, населення перетворено на безправних рабів-заручників.
Відомий письменник Маріо Варгас Льоса назвав авторитарне правління Інституційно-революційної партії у Мексиці — «la dictatura perfecta», — що проіснувала впродовж 1929-2000 років. За цей час монобільшість досягла відносних успіхів в економіці, але крапку поставила криза 1994 року.
«Спершу панівна партія програла вибори до Конґресу 1997 року, а потім її кандидат у президенти не зміг подолати 5% бар'єр. Розпочалася нова хвиля демократизації, яку супроводжував спалах насильства і наркоторгівлі, у провінційних містах діяв терор. Одним із підсумків краху авторитарного режиму став спалах воєн між картелями, яку намагалася загасити держава. Доволі показово, що ці криваві конфлікти відбувалися там, де Інституційно-революційна партія поступово втрачала владу: Нижня Каліфорнія, Коауїла, Тамауліпас, Сіналоа.
Короткочасна стабільність відбулася за каденції президента Феліпе Кальдерона (2006-2012), коли порядок наводила армія. Однак обидва його наступники вирішили використати військо як засіб проти опозиції, спровокувавши новий вибух насильства навіть там, де того було спокійно — у курортно-туристичних штатах Ґерреро, Кінтана-Роо, Оахака і Кампече. Сьогодні рівень убивств у боях між картелями перевищує показники громадянських війн у Мексиці XIX століття», — наголошують науковці.
А проте, як раніше повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», у Мексиці втомлені селяни беруть до рук зброю, щоби здолати свавілля наркокартелів. Викрадення людей, убивства заради наживи, торгівля наркотиками — і це не вичерпний перелік лиходійств.
