«Православне свастя»: що приховує Ісаакіївський собор?
Мало хто знає і звертає увагу на те, що Собор преподобного Ісаакія Далматського у Санкт-Петербурзі оздоблений солярними символами.
Історія спорудження цієї християнської культової споруди на берегах Неви доволі цікава і неоднозначна. За 41 рік до офіційного відкриття, а са́ме в 1817 році уже були готові гравюри з майбутнім виглядом собору, авторами яких були різні художники, зокрема і Карл Брюллов.
Та найцікавіше всередині: інтер'єр храму насичений солярними символами, що не характерні для православ'я. За словами російських істориків релігійної архітектури, ідея оздоблення Ісаакіївського собору належить імператору Алєксандру І.
Цар, як відомо, співчував тогочасному масонському рухові на Московії й не приховував свого інтересу, як до потаємних знань, так і магічних практик. Втіленням же його ідеї займався французький будівельник Анрі Луї Огюст де Монферран, знаний на батьківщині як активний масон.
На підлозі храму свастик більше ніж вдосталь, вони мали символізувати не просто Сонце, але прообраз Єдиного і Всевишнього Бога, чий дух вічно присутній на землі. На кожному з входів до собору знаходиться таке ж Сонце, як і у центрі на підлозі безпосередньо перед вівтарем, але у трохи зменшеному вигляді.
«Власне, все зводиться до того, що так званий Ісаакіївський собор Російської православної церкви цілком може бути продовженням давнього храму Сонця, ймовірно жертовника, спорудженого на землях язичників фіно-угрів. Аж надто багато говорить про цей факт. Водночас, якщо роззирнутися всередині храму, то ніякої відверто православної символіки у ньому і не знайдемо», – коментує сучасний російський незалежний дослідник старовини Алєксандр Коробко.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що тим часом до Полтави повертаються тенденції та тренди вікової давнини.
