Про «полтавських наркобаронів» і стандарти журналістської праці
«Останній Бастіон» не належить до числа класичних ЗМІ. Наш інформаційний проект продовжує перебувати на етапі становлення. Ми працюємо над форматом, у якому зможемо принести якнабільшу користь суспільству.
Однією з особливостей «Останнього Бастіону» є те, що інколи ми свідомо дозволяємо собі бути більш заангажованими у суспільно-політичні процеси, ніж прийнято серед звичайних ЗМІ.
Ми це відверто визнаємо. Натомість низка видань висвітлює інформацію однобічно, виступаючи при цьому з позицій «об’єктивних і неупереджених ЗМІ». Часом така однобічність є ознакою «джинси», часом – звичайних лінощів, небажання вивчати ситуацію.
Один із останніх прикладів несумлінного ставлення журналістів до своїх професійних обов’язків – висвітлення перипетій довкола знищення урожаю маку в Оржицькому районі.
«Останній Бастіон» тримає руку на пульсі ситуації в Оржицькому районі впродовж кількох місяців. Спершу інформація про «незаконні» посіви маку нас прикро вразила. Але ми стали вивчати обставини, аналізувати позиції сторін. Тому, коли минулого тижня дійшло до ескалації конфлікту, наша редакція уже мала сформовану позицію. Інші ж видання почали поспіхом тиражувати бравадні повідомлення поліції про «велике досягнення у боротьбі з наркобізнесом». При цьому публікації спиралися на таке «непомильне джерело» як допис голови Нацполіції Сергія Князєва у Facebook.
Cпокуси опублікувати матеріал, не розібравшись у ситуації, не оминули крупні видання загальноукраїнського значення включно з «Цензором», «Українською правдою» та «Гордоном», а також профільні ЗМІ на кшталт «Магнолії-ТБ».
Журналісти не скупилися на яскраві формулювання у заголовках та текстах новин: «поліція накрила», «поменшає наркотиків» і так далі.
Про те, що редактори стрічок новин полінувалися щонайменше поцікавитися ситуацією, свідчить та обставина, що в описі подій на землях Лазірківської сільської ради часто лунало формулювання «виявили». Мовляв, поля з урожаєм маку – це якась сенсаційна знахідка. Хоч конфлікт між аграріями та поліцією триває ще з весни.
На цьому тлі недивно, що журналісти не поцікавилися, як знищення урожаю позначиться на місцевих селянах. Подальшим розвитком подій, зокрема «конспіративним» оголошенням Полтавським апеляційним судом повного тексту ухвали також мало хто зацікавився.
Для журналістів із загальноукраїнських видань можна знайти хоч якесь виправдання: де київська редакція, а де – «якесь село Лазірки». Проте, на жаль, полтавські ЗМІ також не відзначилися належним рівнем роботи.
Врахування інформації, що поліція тиснула на аграріїв, вимагаючи величезного хабаря? Ні, не чули. Елементарний коментар представників ТОВ «Мадег»? А навіщо? Хоча б скромний аналіз ситуації на українському ринку макового зерна? Навіщо забивати голову дурницями! Можна обійтися без усього цього, в унісон із загальноукраїнськими ЗМІ повторюючи розповіді про «полтавських наркобаронів».
Події, що розгорнулися 16 серпня, взагалі мало кого зацікавили. Ніхто крім нас не поцікавився і тим, що відбулося попереднього дня. 15 серпня Октябрський районний суд Полтави задовольнив клопотання ТОВ «Мадег» про проведення експертизи макового зерна. Суд доручив експерту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса здійснити дослідження насіння маку на предмету наявності у ньому наркотичних речовин. Експертний висновок мав показати, що макові зерна не є сировиною для виготовлення наркотичної продукції. Це дозволило б зібрати урожай і лиш після цього знищити стебла маку. Зрозумівши, що в аграріїв невдовзі з’являться законні підстави для збору врожаю, поліція почала його знищення з самого ранку 16 серпня. Невже такі обставини можна ігнорувати?!
На мою думку, поліція заслуговує на презумпцію недовіри. Це жодною мірою не означає, що поліцію потрібно цілеспрямовано дискредитувати. Це означає, що до того, що лунає з уст поліцейських, потрібно ставитися критично, піддавати ретельній перевірці. «Останній Бастіон» важко звинуватити у тому, що ми несемо про роботу поліції лише негативну інформацію. Навпаки, впродовж останнього часу ми сміливо висвітлили обставини шаленого тиску, який ДБР здійснює на полтавських слідчих, що не побоялися розслідувати справу розкрадання корисних копалин. Але, захищаючи сумлінну працю і принципову позицію одних, ми не можемо заплющувати очі на беззаконня інших.
Наслідки неусвідомлення журналістами своєї суспільної відповідальності цілком конкретні – страждають люди.
Звісно, ми живемо в епоху інформаційного перенасичення. Кількість і динамічність інформації часто негативно позначається на її якості. Крім того, ЗМІ змушені публікувати новини оперативно, а від помилки ніхто не застрахований.
Тим не менше, згадана ситуація з висвітленням подій у Оржицькому районі свідчить, що часом потрібно хоч трішки пригальмувати і оцінити ситуацію критично. Від якості праці журналістів може залежати багато речей: від руйнування корупційних схем у роботі правоохоронних органів до стану українського сільського господарства і долі звичайних селян.
Геннадій Сікалов
