Путін у геополітичній безвиході, а стратегії немає
Погана "велика гра" кремлівського "бункерного щура" у супердержаву натрапила на згуртовану реакцію опонентів із євроатлантичного табору.
Так, напередодні у Кремлі було озвучено консолідовану позицію уряду США і 30 країн-членів НАТО з приводу раніше висловлених дипломатами РФ вимог. Співробітники російського міністерства закордонних справ навіть отримали відповідні документи не для друку і поширення, про що свідчить скупий пресреліз, викладений на сайті відомства.
Назагал колективний Захід не має наміру поступатися усталеним принципом "відкритих дверей" у діяльності Північноатлантичного альянсу. Натомість РФ невідкладно рекомендують здійснити деокупацію територій сусідніх країн і вивести свої війська з Грузії, Молдови та України.
Попри те, що ключові вимоги Москви для Вашинґтона і Брюсселя неприйнятні, але, на думку державного секретаря США Ентоні Блінкена, «дипломатія все ще є кращим шляхом для розв'язання проблем». Відомо, що путінському режиму пропонують зайняти становище, яке було в СССР часів так званої "Карибської кризи":
- встановлення прямої лінії зв'язку між Кремлем і Білим домом;
- перемовини на тему розміщення ракет;
- нерозповсюдження ядерної зброї;
- контроль за звичайним озброєнням.
Як уже визнали окремі чиновники РФ, їхнє «занепокоєння посиленням позицій НАТО залишилося непоміченим». Відтак "гарячі голови" з ГРУ у світлі колективної відповіді Заходу просто оскаженіли й уже обіцяють підготувати власні відповіді, з наголосом на мілітаризації терористичних угруповань "ДНР"-"ЛНР" попри запевнення заступника голови адміністрації президента РФ Дмітрія Козака у старті кампанії з деескалації.
Можна стверджувати, що це нові ознаки відсутності стратегії у путінської верхівки, тим більше РФ створила собі вже й так багато пасток, із яких просто не вибратися. Захопивши Крим весною 2014 року й ігноруючи норми судноплавства у Керченській протоці, а також здійснивши спецоперації щодо тиску на Польщу та країни Балтії, Кремль потенційно поставив під загрозу чорноморські та балтійські порти РФ, через які здійснюється левова частка її морської торгівлі.
Намагаючися знищити українську ГТС, Москва натрапила на проблему падіння інтересу країн Європи вже не лише до токсичного "Північного потоку-2", а й до російського природного газу в цілому. По суті, готуватиметься черговий бенефіс катарських постачальників на європейському ринку, та падіння рівня впливу "Газпрому".
Знаково, що і "страшна" TikTok-війна з десятками ешелонів з усіма видами продукції російського ВПК перестала бути лише рекламною кампанією Кремля, розрахованої для залякування сусідів. На Заході звернули увагу на нездорову діяльність команди Сєргєя Шойгу в українському прикордонні; як наслідок – триває не лише нарощування оборонного потенціалу України, а оголошено можливе приведення до бойової готовності 8500 військовослужбовців США в Європі.
Не забувають виконавці волі путінського режиму й про сепаратистську карту. Днями Кремль через своїх глашатаїв у Державній Думі РФ актуалізував питання визнання "ДНР"-"ЛНР" і шаленої військової допомоги цим утворенням.
Хтось в оточенні "бункерного щура" певно має провали у пам'яті. Адже новоявлений "московський цар" Владімір Путін прийшов до влади на хвилі "вирішення" сепаратистського чеченського питання; він і по нині підлесливо заливає мільярдами доларів бюджетних коштів шакалів із клану Кадирова.
Навіщо ж так спокушати долю? Адже крім вірного путінського піхотинця є ще й інші проблемні суб'єкти федерації: Татарстан, Дагестан, фіно-угорські республіки, Саха-Якутія, Башкортостан, Тива, – корінне населення яких бажає реалізації прав на самовизначення, про що неодноразово йшлося на шпальтах "Останнього Бастіону".
Завдяки "дбайливим" ініціативам депутатів Держдуми, у разі наділення "міжнародною суб'єктністю" російських терористів тимчасово окупованого українського Донбасу буде цілковито демасковано роль Кремля у розпалюванні війни в Україні. Затим остаточно впаде міф і про так звану "громадянську війну".
Маємо певність, що співробітники ГРУ пенсійного і передпенсійного віку власними недолугими стратегічними порадами для створення "військового паритету" на українському Сході знову надають ведмежу послугу своєму бункерному начальству. Чекаємо на занепокоєння, наприклад, Саудівської Аравії, яка допомагатиме рятувати ісламський світ в якомусь окремо взятому російському еміраті майбутнього, можливо, десь на Північному Кавказі чи Ідель-Уралі.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що Америка і Велика Британія відвели Україні роль трунаря РФ, чого так сильно бояться у Кремлі.
