Путіна вб'ють, а Росія розпадеться, – аналітик ЦРУ
РФ завалиться всередину себе, породивши не менше десятка мінідержав. Їхні потенційні лідери можуть ворогувати один з одним ядерною зброєю.
Про це в інтерв'ю впливовому британському виданню "The Sun" заявив аналітик Центрального розвідувального управління США Пол Ґобл. Такі відомості передає медіаагенція "Останній Бастіон".
За його словами, торішнє лютневе вторгнення російських військ в Україну поховає путінський режим. Найбільша за територією країна світу фатально ослаблена через нерозсудливість тирана, і його, швидше за все, буде вбито на порозі майбутніх бурхливих подій.
«Люди зараз набагато відкритіші до можливості того, що РФ не зможе залишитися цілою, збільшилися. Те, що ми, мабуть, побачимо, – це щось інше, ніж розпад великих імперій. Я гадаю, що це буде калейдоскопічний процес. Все відбуватиметься хаотично – те, що ви бачите в один рік, не буде колишнім уже через 2 роки», – пояснює штатний аналітик ЦРУ.
На його думку, світ зіткнеться із "Юґославією озброєною ядерними ракетами", навівши приклад кривавого розпаду колишньої балканської держави. Коли 1991 року СССР розпався на 15 нових держав, країни, де було розміщено величезний арсенал ядерної зброї наддержави, були переконані відмовитися від них.
«Я б сказав, що цього разу період розпаду буде більш безладним, довгим і набагато різноманітнішим, ніж 1991 року. Не можна допустити жахливої ситуації, в якій ціла низка держав раптово надбала зброю масового знищення. Я переконаний, подібний сценарій є цілком реалістичним. Підозрюю, що людей з ядерною зброєю може з'явитися набагато більше, ніж ми припускаємо», – зауважує Пол Ґобл.
Будучи фахівцем-совєтологом, аналітик ЦРУ проводить паралелі з епохальними поліями, коли Росія та СССР стояли напередодні катастрофічних змін. Він загострює увагу на 1916 та 1991 роках.
«У 1916 році Росія мала величезну армію, що билася у 1-й світовій війні, і з опозицією у в'язниці або вигнанні. Стороннім спостерігачам здавалося, що правлінню царської родини нічого не загрожує. Але наступного року цар був повалений і страчений внаслідок російської революції.
Так само 1991-го року ця держава здавалася безпечною, але протягом кількох тижнів вона розпалася, на світ з'явилося 15 нових незалежних країн. Сьогодні Росія стоїть на порозі подій, які можуть бути ще драматичнішими. Проблема у тому, зокрема для Кремля, що Владімір Путін припустився фатальної помилки під час вторгнення в Україну.
Ця війна проти України поставила під загрозу здатність Путіна ефективно управляти країною. Він своїми діями поставив під сумнів здатність держави із центром у Москві керувати навіть на позір (за конституцією) своєю територією. Ми говоримо про смерть російської держави та хаос після того, як ця держава помре, оскільки її складові фрагментуються», – прогнозує пан Ґобл.
Аналітик ЦРУ згоден із тими експертами, які вважають, що РФ почне розпадатися на вотчинні території-бантустани, контрольовані місцевими польовими командирами. Це станеться тієї миті, коли завалиться центральна державна влада ресурсної федерації московії.
«Я думаю, це буде частиною того, що станеться. Ми побачимо деякі місця, де керуватимуть місцеві неофеодали, як кадировська Чечня, бізнесмени, військовики... Це також можуть бути люди, які є частиною етнічної чи культурної традиції, скажімо, татари. Росія – неймовірно складне й різноманітне місце, і я очікую, що її кончина, що наближається, буде неймовірно складною і різноманітною.
Ніхто не знає, скільки країн з'явиться на території після смерті РФ, цифри варіюються від 1 до 100. Ніхто не знає, якими будуть кордони, ніхто не знає, якими будуть політичні відносини, ніхто не знає, хто формуватиме політичні еліти. Я вважаю, що цей процес займе роки. Я не думаю, що раптом до Організації Об'єднаних Націй вступлять 47 нових держав, цього не буде одномоментно», – пояснює Пол Ґобл.
Що ж стосується долі самого Путіна, то він або помре безпосередньо перед тим, як це відбудеться, або незабаром після цього. Аналітик ЦРУ додав: «Найімовірніша ситуація полягає в тому, що Путіна вбивають люди, які розуміють, що він руйнує країну».
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що без жодного перебільшення та егоцентризму стверджуємо, що Україна – менеджер геополітичних змін на Росії, бо східний сусід доживає своє.
