Рада провалила голосування за призначення чотирьох суддів Конституційного суду
Кандидатів на посаду суддів КСУ перевіряли на лояльність до узурпації влади Зелемським.
У середу, 8 жовтня, Верховна Рада намагалася призначити нових суддів Конституційного Суду, проте жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів.
За даними народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка, для затвердження кандидата на посаду судді потрібно, щоб він набрав 226 голосів.
Проте кандидат від «Слуги народу» Захар Тропін отримав лише 224 голоси, Юлія Кириченко — 179, а Тарас Цимбалістий — 84. Також необхідної кількості голосів не вистачило й Оксані Клименко.
Як зазначає Судово-юридична газета, кандидатів на посаду судді КСУ запитували про: строк повноважень Президента і обмеження на перетин кордону.
Першим кандидатом до КСУ, який виступив перед депутатами, був Захар Тропін – директор Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції.
Захару Тропіну задав питання лише народний депутат Григорій Мамка, який порадив йому більше звертати увагу на національне законодавство, а не на іноземне.
«Якщо постанова суперечить закону, що саме має виконувати посадовець – закон чи постанову?» - запитав Григорій Мамка. На це Тропін зауважив, що пріоритет має закон.
Другою виступила Оксана Клименко – головний науковий консультант сектору розвитку законодавства з питань правової політики Дослідницької служби Верховної Ради.
Народний депутат Андрій Осадчук задав їй питання стосовно досвіду прийняття рішень. Як відповіла кандидат, її професійний досвід складає 30 років, з яких 20 років було присвячено роботі в Інституті законодавства Верховної Ради, вона є доктором наук з питань конституційного права, цивільного права.
Володимир Зеленський, як зауважила Геращенко, перебуває на посаді вже 7-ий рік і не виключає бажання балотуватися вдруге. Тож, вона поцікавилася, як буде вирішено відповідне конституційне подання, якщо воно потрапить у КСУ.
На це Клименко відповіла, що не може коментувати майбутні рішення КСУ, але рішення, якщо буде таке подання, буде прийматися з урахуванням Конституції України.
Народний депутат Олександр Бакумов задав питання, чи є обов’язком Президента підписати ухвалений в цілому Верховною Радою закон. На це Оксана Клименко зазначила, що Конституція чітко визначає процедуру ухвалення та підписання законів України.
Кандидат відповіла, що відповідні акти мають пройти перевірку на пропорційність тих чи інших обмежень.
Третьою була Юлія Кириченко – член правління Центру політико-правових реформ, радник голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
«Я дам непряму відповідь. Президент існує в подовжених повноваженнях, як і парламент. І це не через узурпацію, а через об’єктивну неможливість провести вибори за демократичними стандартами. Тому, в принципі, це його перший термін» – підкреслила Юлія Кириченко.
Народний депутат Антоніна Славицька задала питання стосовно того, що КСУ розглядає справи роками. За її словами, це підриває довіру до інституції. «Як можна забезпечити розумний строк конституційного провадження?», поцікавилася вона.
Юлія Кириченко визнала, що це проблема різних каденцій КСУ. Але КСУ довгий час працює з великою кількістю вакансій. Крім того, встановлені строки можуть не спрацювати. «Це все одно, що сказати парламенту, що він має прийняти певний закон у визначений строк», зауважила кандидат.
На питання Олексія Гончаренка про обмеження прав на перетин кордону постановою Кабміну Юлія Кириченко відповіла, що якщо є думка стосовно неконституційності обмеження, треба ставити перед КСУ питання щодо конституційності акта.
Четвертим виступив Тарас Цимбалістий – прокурор Офісу Генерального прокурора.
Олександр Бакумов задав питання стосовно того, що окремі соціальні гарантії не можуть бути забезпечені в умовах війни. «Чи не потребують заміни у такому разі правові доктрини?» - запитав він.
На це Цимбалістий зауважив, що наразі КСУ використовує положення міжнародних правових актів та практики ЄСПЛ.
Тарас Цимбалістий зауважив, що, дійсно, виникають проблеми, але він сподівається, що ці проблеми будуть вирішені і права громадян – забезпечені.
Ірина Геращенко задала питання стосовно «політичної цензури» та телемарафону.
На це кандидат зазначив, що будь-які обмеження прав людини повинні узгоджуватися з положеннями Конституції України, яка передбачає певні можливості для обмеження прав громадян. Але вони можливі лише за наявності легітимної мети та пропорційності.
