Реалії Східного фронту і підбиття річних підсумків неоголошеної війни

Рік 2021-й відзначився низкою перетнутих червоних ліній у структурі військового протистояння між РФ та Україною. Незмінним предметом перетину стратегічних інтересів двох держав залишається український Донбас.

Перші місяці півріччя супроводжувалися низькою інтенсивністю військових активностей. Такий стан речей був обумовлений продовженням "режиму тиші", досягнутого домовленостями з боку Офісу Президента.

Проте Московія у традиційній для неї манері вдавалася до хитрощів, диверсій і маніпуляцій на східному фронті. Військові провокації підсилювалися заходами адміністративно-політичного характеру на тимчасово окупованих територіях України.

Стан замороженого збройного протистояння Московія використала для посилення своєї військово-гуманітарної присутності на непідконтрольних Києву територіях. З цією метою загарбники ініціювали показово-демонстративну акцію з видачі паспортів РФ на Сході України та провели низку громадських заходів у Донецьку.

Одним із них виявився форум "Русский Донбасс". У рамках заходу була затверджена "доктрина політичного становлення молодих республік", а місто Донецьк було проголошене столицею й останнім форпостом "русского мира".

Провідними учасниками форуму виявились чільні депутати Держдуми РФ та пропагандисти головних кремлівських медіа. Тож "режим тиші" окупанти підступно використали для посилення інформаційної гілки гібридного протистояння Україні. 

Проте квітень 2021-го вніс свої корективи у хроніку війни; основною причиною змін виявилося завершення терміну "режиму припинення вогню". Відтак, у хід пішли раніше заборонені мінськими домовленостями калібри та одиниці озброєння.

Інтенсивним вогнем протистояння запалали червоні зони лінії розмежування на Горлівському та Ясинуватському напрямках, район Авдіївки, Пісків, Докучаєвська та Попасної, Новозванівки, Золотого, Першотравневого на Луганщині. Війна вийшла на нову стадію розгортання й у баталіях бойових дій стали дедалі частіше фігурувати озброєння калібру 120 мм, 122 мм та 152 мм.

До початку літа ворог став активніше використовувати розвідувальні та ударні БПЛА ("Орлан 10" та різні модифікації безпілотника типу "Елерон"). Небо перетворилося на додаткову арену зіткнення ворожих сторін.

Спеціалістів з управління найсучасніших розробок російського оборонпрому серед населення на окупованих територіях нема. Відтак під вогнем опинялися у першу чергу КСП (Командно-спостережні пункти окремих батальйонів і бригад ЗС України), скупчення техніки, військово-інженерні споруди та об’єкти цивільної інфраструктури. 

Період з серпня по листопад 2021-го позначився різким загостренням дій в Авдіївці. 28 серпня відбувся потужний артобстріл ТПУ 25-ї ОПДБр внаслідок якого ворог вивів з ладу та знищив близько 19 одиниць техніки; ця диверсія окупантів завдала Україні мільйонних збитків.

У наступні місяці всі штаби та пункти дислокації командування підрозділів ЗСУ у цьому населеному пункті були атаковані ворогом з артилерії та БПЛА. Ці події пришвидшили рішення військово-політичного керівництва країною про перше бойове застосування ударних безпілотних літальних апаратів "Bayraktar TB2".

Також 2021-й став роком, впродовж якого Україна застосувала супроти ворога американські ПТРК "Javelin". Обидва військових рішення мали підкреслений політичний характер та стали інформаційним козирем у гібридному інформаційному нагнітанні та шантажі з боку РФ.

На рубежі жовтня і листопада відбулися запеклі бої за населений пункт Старомар'ївка, поблизу Гранітного. Бійці 93-ї ОМБр "Холодний Яр" здійснили успішний наступ на окуповані райони Донеччини в ході яких вдалося встановити контроль над частиною "сірої зони" південної ділянки фронту.

Російсько-окупаційні та колаборантські ЗМІ використали приклад успішної операції, як чергове підтвердження використання Україною тактики "жаб'ячих стрибків". Водночас офіційний Київ унаочнив прагнення вийти з Мінського формату.

Причина проста: формат Мінська не надає ефективних політико-дипломатичних інструментів для деескалації протистояння. Наразі ж Московія зосередила на окремих ділянках кордону з Україною критичну кількість військ і техніки.

Офіційним приводом перебування кремлівських військ під боком сусідньої держави є проведення військових навчань. Однак верхівка країни-агресора використовує факт передислокації сил окремої армії на південних рубежах, як важіль впливу на Україну та світ.