Референдумом по неньці
Злостивці, котрим байдужа доля «Вечірнього кварталу» і дуже малого підприємництва у сфері перенесення традицій східної харчо-смакової культури на привокзальні території молодої української демократії, поширюють провокативну інформацію щодо близької відставки головного шаурмена. Брешуть, що вже втомився-а-а, що затягується пошук відповіді на категоричне спонсорове «хто з нас президент, бєні мені ковінька?!», що потребує ремонту велик, що у першої леді – творчий застій і взуттєва криза.
Почастішали ультиматуми з вимогою дати новатору час, припинити безпідставні звинувачення, мовляв, оцей з шести – найдолугіший. Ні, вискочки з оркестрової ями, тролили і будемо, оскільки повернення здорового глузду навіть одній людині на тижні наближає нас до ЄС і НАТО, а затримка перебування блазня на чужому місці – до Ямало-ненецького автономного округу.
Перш ніж перейти до теми уроку з ліквідації неписьменності і спробувати пояснити місце референдуму за Стефанчуками-Зеленськими у житті простого пасажира Міжнародних Авіаліній України, позитивне спостереження для 73 відсотків: якщо ви втопилися в ополонці, значить, ви – не гімно. Погодьмось, у цьому є щось обнадійливе. Відтак, перефразовуючи трендовий кавеенівський сленг («ми – найсильніші, ми – найгарніші, а тепер – у холодну воду!»), запрошуємо на сторінки підручника з політичної психіатрії.
Коментуємо цитатник КоЗе (маоЗе!дуна – за Фрейдом?).
«Ми вважаємо, що з таких доленосних питань, які стосуються взагалі долі усієї країни, нам конче необхідно мати розуміння і консенсус у державі».
То так, не обговорювати ж парламентські переваги габаритів вірних народних слуг Сергія Сівохо з Юзіком! До слова, зловтішаємося і не шкодуємо чужого Україні члена політради «Опоблоку» Бориса Колєснікова – висунення продюсера «Кварталу» Сівохо у дружківсько-констянтинівському окрузі №49 потребуватиме додаткових витрат п'ятої колони на тутешню перемогу, адже Сергія на окрузі уп'ятеро більше, ніж Бориса. Такого кандидата від КоЗе! на "козе" не об'їдеш.
Демагогія другого номеру у списку СлуНа Стефанчука щодо обов'язкової об'єднуючої функції всенародного референдуму чітко вписується у загальне балаболення Зе!лених. Ви, слуги, бува, не на софіт сіли? Тільки відчутним пошкодженням мислительних центрів можна пояснити віднесення питань щодо членства у НАТО, статусу державної мови, перемовин з Росією, майбутнього Донбасу і Криму до механізму досягнення національного консенсусу через референдум. Ще запитали б про роль сала у якості національної ідеї і чи підтримує народ відновлення роботи Липецької кондфабрики. А завсідники ток-шоу на «1+1», «ZIK» (ні, не «Zеленський & Коломойський», ще гірше) і «112» вже з 31 грудня минулого року об'єднані. Спільним діагнозом.
І, об'єктивні ви наші, припиніть нарешті маніпуляції швейцарським менталітетом! Мілківейці живуть у бога за пазухою 728 років і розуміють, що 2500 євро, як і будь-що інше, не падає з Монблану, а має бути зароблене. Кожна ж друга електоральна одиниця нашої позеленілої нації вважає тих конфедератів придурками.
Увага! Наступний абзац викладений сленгом Зе і Ко. Якщо Вам ще не виповнилося 18, рекомендуємо утриматися від його перегляду і відразу прочитати текст українською. У пані Богомолець, авторки проекту Закону про заборону лихослів'я, перепрошуємо – класика жанру.
Варіант 73: Від бабла «в отказку»?! І ви, шнирі не нашого кельдиму, хочете в натурі за биківню голиму підписку кинути?! Та базар-другий і ваш центряк-ліпила, що по борзому врубав боса, відкинеться терпилою! Низом шмигне вовк ганчір'яний. Ви що, редиски, рамси сплутали? Скільки Фан Фанича фазаном не заряджай, а на скощуху кишкоблуд не піде.
Варіант 24, людський: Відмовитися від дармівщини?! (риторичне запитання до громадян Швейцарії, які на референдумі не прийняли щомісячної виплати кожному громадянинові €2500 – авт.). І ви, слуги не нашого народу, справді маєте намір отак правити спадковими ідіотами?! Та один-два всенародні референдуми і ваш президент, що нахабно всівся не на своє місце, піде геть потерпілим, не солоно сьорбавши. Пролетить, як шпон над Парижем. Ви що, негарні люди, забули тему розмови? Скільки не бреши непідготовленому до життя у країні після 21 квітня, а годувати його, малоімущого, треба.
Звісно, якщо дивитися на неньку з ракурсу всебічного злягання з німецькою повією, мріяти про поширення музичних можливостей президентського пісюна на ударну установку і вже на осінь планувати перегони роботяг оpen space у шортах з Банкової на Європейську площу, то й розшматування країни двоголовим сусіднім монстром у результаті референдуму можна уявити невинною репризою.
Вадим Демиденко
