СБУ зависла між силовими полями політичних та комерційних інтересів через свою ідейну “невагомість”
Відсутність ідеології державного будівництва робить діяльність цієї структури в очах українців беззмістовною, її доцільність – сумнівною.
Голова робочої групи з реформи СБУ в парламенті та заступниця голови Комітету Верховної Ради з нацбезпеки Мар’яна Безугла оприлюднила
передфінальний текст законопроєкту щодо реформи Служби безпеки України, який, як небезпідставно стверджують його критики, несе ризик збереження КГБістських норм у її роботі. З подальшим закриванням очей на медведчуків, бойків та аксьонових у ВР.
В цілому сьогодні існують декілька бачень щодо майбутнього СБУ.
Одне із таких бачень – черговий ребрендинг СБУ – охранки кривавого комуністичного режиму. Що реалізується у разі, якщо законопроєкт Безуглої буде прийнято.
Але і тотальне реформування і, зокрема, обрізання повноважень СБУ, як пропонують фахівці, які фінансуються так званими міжнародними донорами – не є рішенням в інтересах України.
А саме так пропонують зробити в Центр протидії корупції, одній зі структур, яка, де-факто, розробляє та лобіює законопроєкти, які відповідають баченню міжнародних фінансових угруповань.
Так, антикорупціонери прагнуть позбавити СБУ слідчих функцій мотивуючи це тим, щоб СБУшники “як в старі-добрі часи” не могли і надалі сунути свого носа куди заманеться.
Чомусь не подобається антикорупціонерам і можливість СБУ відряджати своїх співробітників до будь-яких державних органів чи підприємств.
“Після прийняття запропонованого Раді законопроєкту без СБУ не обійдуться призначення на адмінпосади в прокуратурі і на посади держслужби категорій "А" та "Б". За СБУ зберігають монополію на “прослушку”, – констатують антикорупціонери.
Виглядає так, що антикорупціонери, які доволі професійно виявляють корупціонерів, є далекими від проблем національної безпеки.
Нагадаємо, за роки незалежності України проведені численні «реорганізації» і реформи СБУ. Втім внаслідок змін СБУ так і не стало національною спецслужбою, яка користувалася б довірою українців.
Як ще двадцять років тому писав ідеолог українського націоналізму Василь Іванишин відсутність ідеології державного будівництва робить діяльність цієї структури в очах політикуму і громади беззмістовною, її доцільність – сумнівною, а оцінку її діяльності – довільною, суб’єктивною у всіх сферах життя.
А без чіткої ідеологічної бази немає мети державотворення, нема державницької політики, нема і їхнього державного захисту – служби безпеки держави.
«А що є? У кращому разі – ще одна «правоохоронна» структура, якій, для виправдання свого існування, залишається хіба відстежувати, чи грабіж і нищення держави відбувається в рамках теперішніх законів, створених для чого завгодно, тільки не для зміцнення держави і процвітання українського народу»…
Або ж після можливого обрізання повноважень СБУ, за вказівкою чергового Шарикова на посаді президента контроль «за законним присвоєнням багатств України» здійснюватиме новоутворена структура, яка обслуговуватиме тепер не східних, а західних господарів.
