Шлях до диктатури чи захист безпеки громадян: «слуги» хочуть брати в українців ДНК-аналіз

Провладна фракція вважає, що збір ДНК-аналізу допоможе правоохоронцям.

«Слуги народу» Олександр Бакумов, Денис Монастирський, Сергій Мінько, В'ячеслав Медяник та Максим Павлюк внесли до парламенту проєкт Закону №4265 «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».

Що пропонують автори?

Депутати в пояснювальній записці пишуть, що отримання ДНК-аналізу матиме велике значення для розслідування вчинених злочинів.

Однак не все так однозначно.

Автори пишуть, що державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою:

1) профілактики кримінальних правопорушень;

2) установлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;

3) розшуку осіб, зниклих безвісти;

4) ідентифікації невпізнаних тіл (останків);

5) ідентифікації особи людини, яка за станом свого здоров’я чи за віком не може повідомити відомості про себе.

В Україні проводяться обов’язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації (отут виникає запитання, чи змусять усіх громадян примусово здавати ДНК, що є на думку експертів, відвертим порушенням конституційних прав).

База даних є державною власністю, держателем якої є Міністерство внутрішніх справ України.

Обов’язковій державній реєстрації геномної інформації підлягає інформація:

1) осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;

2) невпізнаних трупів людей та їх останків, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування;

3) осіб, зниклих безвісти.

Також Міністерство оборони України збирає геномний матеріал осіб, які вступають на військову службу.

Добровільна державна реєстрація геномної інформації проводиться на підставі письмової заяви особи про відбір у неї біологічного матеріалу.

Право на використання геномної інформації мають:

1) керівники прокуратур та органів досудового розслідування;

2) прокурори;

3) слідчі;

4) дізнавачі;

5) уповноважені особи оперативних підрозділів;

6) уповноважені особи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні відповідно до законодавства тощо (виникає питання, чи не буде зловживань з боку чиновників через це).

Геномна інформація зберігається в Базі даних протягом 75 років.

Вилучення та знищення геномної інформації з Бази даних, отриманої в результаті проведення обов’язкової державної реєстрації геномної інформації, здійснюються на підставі виправдувального вироку суду.

Вилучення та знищення геномної інформації, отриманої в результаті проведення добровільної державної реєстрації геномної інформації, здійснюються на підставі письмової заяви фізичної особи або її законного представника.

Експерти, як вже зазначалося вище, вказують на ряд прогалин у проєкті.

На їхню думку, існує ризик маніпуляції інформацією з метою отримання геномної інформації, а також наявні механізми примусу (надалі, наприклад, можна прописати, що прийом на роботу неможливий без здачі такої інформації).

А це вже буде виявом диктатури.