Символізм: В переддень свята Незалежності України діаспоряни нагадали про український Зелений Клин
Колонізація Далекого Сходу почата потужними хвилями полтавців, киян, катеринославців.
В українській діаспорі в переддень Незалежності України нагадали про Зелений Клин, — території Далекосхідного Краю — заселені українцями.
Так, у матеріалі опублікованому на сторінці Diaspora.ua у ФБ цитують витяги зі статті відомого українського письменника Івана Багряного про ЗЕЛЕНИЙ КЛИН написаної у 1944 році.
Україною ще до революції звалась і зветься ще й тепер стація між Свободним і Катеринославкою. Крім того, на Амурі, на межі районів Архаринського і Буреїнського, є ще село Україна Української сільради.
Чернигівських районів на ДВК аж два — один на Амурі, другий на Усурі. Так само два Київських райони. В самій столиці краю частина її звалась і зветься Українською Слобідкою.
Потім пішли різні Переяславки, Новокиївські Ували, Українські Іванівки і т. д. Є ще пак і Катеринославський район. Вірніше — був, бо совіти згодом перехрестили його в Кагановичівський.
...
Там, де нині стоять великі міста, перші українці застали ще пусті місця.
Так, на місці теперішнього великого краєвого центру, Хабаровська, стояла лише одна пошт. конторка, вона ж і урядова станиця, біля якої, до речі, тигри регулярно крали вартових ночами.
На місці ж безлічі теперішніх великих сел, був дикий, первісний, непрохідний праліс.
Всі ті труднощі, оті змагання українського народу в цих землях, найперше зі стихією за землю, не можна ні з чим зрівняти, хіба тільки з війною, де перевага була на боці стихії, а люди гинули як мухи, з голоду і холоду...
Заслуговує на увагу подібність цього краю до Наддніпрянської України щодо розселення національностей.
Як і в Україні, село українське. Місто ж... місто, лихо його знає й чиє: тут напхано чиновників всіх національностей. Звичайно, і в місті не малий відсоток українців, але вони губляться в цьому pociйськo-китайсько-кopeйcькo-жидівсько-тунгycькому конгломераті.
В цьому, як і ще в дечому Далекосхідний край дуже подібний до великої України.
Хоч московський царський уряд і вважає Далекосхідний край нероздільно своїм, чи, як казав пізніше Ленін, "нашинським кpaєм", але він був таким лише формально. По суті ж, Далекосхідний край ніколи не був російським.
Це край окремий, відмінний, з постійним, і то виразним відосереднім тяжінням від російської імперії.
Хоч як прагнули всілякі Муравйови-Амурські перетворити йото таки на справжню Росію, але з цього ніщо не виходило.
І не вийшло, як показали потім події 1917-20 років.
Зумовлене це найперше національним складом населення далекосхідних земель. Це в усякому разі більше Україна, ніж будь-яка інша земля.
Москалі не творили тут ні більшости, ні масового активу. І тільки вища адміністрація була російська.
Іван Багряний. Українці біля Тихого океану // Краківські вісті, 25, 26, 29 лютого, 4 та 7 березня 1944 року.
Повний текст тут
