Сьогодні стартує Нобелівський тиждень

У понеділок, 6 жовтня, стартує тиждень оголошення цьогорічних лауреатів Нобелівських премій. Він триватиме до 13 жовтня.
За цей час світ дізнається імена переможців у шести номінаціях найпрестижнішої міжнародної нагороди, яка відзначає досягнення в кількох галузях науки та зусилля для утвердження миру у світі.
Лауреатів Нобелівської премії 2025 року оголошуватимуть у Швеції та Норвегії в такій послідовності (час київський):
-
6 жовтня, 12:30 — у галузі фізіології та медицини;
-
7 жовтня, 12:45 — у галузі фізики;
-
8 жовтня, 12:45 — у галузі хімії;
-
9 жовтня, 14:00 — Нобелівська премія з літератури;
-
10 жовтня, 12:00 — Нобелівська премія миру (її лауреата або лауреатів оголосить в Осло Норвезький нобелівський комітет);
-
13 жовтня, 12:45 — економічна премія пам’яті Альфреда Нобеля (вручається з ініціативи Банку Швеції; присуджується з 1969 року).
Вручення Нобелівських премій було започатковано відповідно до заповіту шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Нобеля (1833–1896). За життя він отримав понад 300 патентів, але найвідомішим його винаходом став динамiт, який зробив вибухівку стабільнішою шляхом змішування нітрогліцерину з іншими сполуками. «Нобелівський» динаміт широко використовували в будівництві, гірничій справі та збройовій промисловості, що приносило винахідникові значні прибутки.
Наприкінці життя Нобель заповів свої статки та відсотки з них на заснування і фінансування міжнародної премії. Вручення премій розпочалося 1901 року.
Річний прибуток від спадщини Нобеля має ділитися на п’ять рівних частин між особами, які протягом попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності — медицині, фізиці, хімії, літературі та боротьбі за мир. Ще одну премію — з економіки — було засновано пізніше як данину пам’яті Альфреда Нобеля, і її вручають з ініціативи Банку Швеції від кінця 1960-х років.
Сьогодні Нобелівська премія в кожній номінації передбачає грошовий приз у 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1,19 млн доларів США), диплом і золоту медаль.
Премії можуть бути присуджені лише окремим особам, а не установам (окрім Нобелівської премії миру, якою можуть нагороджувати також офіційні або громадські організації).
Загальна кількість нагороджених в одній номінації не повинна перевищувати трьох. Якщо лауреатів кілька (що трапляється доволі часто), грошову винагороду ділять спочатку порівну між роботами, а потім — між авторами кожної з них.
Офіційний перелік номінантів Нобелівських премій ніколи не розголошується. Члени комітетів, які присуджують нагороди, не мають права обговорювати свої рішення протягом 50 років.
Людина не може подавати свою кандидатуру на отримання премії самостійно, хоча кілька років поспіль її можуть номінувати інші — зокрема члени журі кожної премії.
Кожен із комітетів, відповідальних за присудження премії, має власний склад і процедури номінування, проте всі вони прагнуть вшанувати ключове побажання Нобеля — аби лауреати принесли користь людству.
Нобелівська премія миру: найінтригуюча номінація
Нобелівська премія миру — нагорода, яка щороку провокує чи не найбільшу інтригу щодо її лауреата. Її присуджує Норвезький нобелівський комітет, до складу якого входять п’ятеро осіб, призначених норвезьким парламентом. Їх висувають політичні партії, що відображають баланс сил у парламенті Норвегії.
Членами комітету найчастіше є політики у відставці, іноді — науковці. Обрати переможця допомагають спеціально призначені експерти-радники. Поточний комітет очолює Йорген Ватне Фріднес, голова норвезького представництва міжнародного ПЕН-клубу.
Альфред Нобель заповідав, аби премію миру присуджували людині чи організації, «яка найбільше або найкраще діяла для просування дружби між народами, скасування чи скорочення постійних армій, а також для створення й проведення мирних конгресів». Утім, ці критерії варто «розглядати в поточному контексті», цитує Reuters Крістіана Берга Харпвікена, ексдиректора Інституту дослідження проблем миру в Осло та секретаря чинного Норвезького нобелівського комітету. За його словами, лауреата премії обирають залежно від «глобальних тенденцій» і «найважливіших процесів, які ми бачимо». «І процеси тут можуть означати що завгодно — від конкретного мирного процесу до нового типу міжнародної угоди, яка розробляється або нещодавно була прийнята», — пояснив Харпвікен.
Хто має право висувати кандидатів
Імена потенційних лауреатів можуть пропонувати тисячі людей: члени урядів і парламентів країн світу, чинні глави держав, університетські професори, а також колишні лауреати Нобелівської премії миру, нагадує Reuters.
Цього року номінантів — 338, однак навряд чи премію миру отримає президент США Дональд Трамп, який вважає себе гідним нагороди і невтомно повторює, що «врегулював уже сім війн». Білий дім офіційно хизується, що Трампа висунули прем’єр-міністр Вірменії, президент Азербайджану, прем’єр-міністр Камбоджі, президент Габону, прем’єр-міністр «Ізраїлю», міністр закордонних справ Руанди, уряд Пакистану тощо.
Фахівці, однак, дотримуються протилежної думки. «У нього взагалі немає жодних шансів отримати премію миру», — сказав агентству Reuters норвезький історик Асле Свен, який досліджував ці нагороди. Він нагадав про спроби Трампа відновити відносини з російським диктатором володимиром путіним і про його позицію щодо війни «Ізраїлю» в секторі Гази. А Ніна Грегер, директорка Інституту дослідження проблем миру в Осло, зауважила, що Трамп також вивів США зі Всесвітньої організації охорони здоров’я, із Паризької кліматичної угоди і розпочав торговельну війну проти давніх союзників — тобто аж ніяк не сприяє мирним процесам у світі. Крім того, розгорнута Трампом безпрецедентна кампанія лобіювання й фактичного вимагання присудження йому Нобелівської премії є радше контрпродуктивною.
«Такі кампанії впливу мають радше негативний, ніж позитивний ефект, — підтвердив Reuters Асле Тойє, заступник голови чинного Норвезького нобелівського комітету. — Тому що ми обговорюємо це в комітеті. Деякі кандидати надто наполегливо цього домагаються, і нам це не подобається».
Можливі претенденти 2025 року
Серед потенційних номінантів на цьогорічну нагороду Reuters називає:
-
Агентство ООН у справах біженців (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців);
-
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ);
-
Червоний Хрест;
-
«Лікарі без кордонів»;
-
суданська організація Emergency Response Rooms — громадська ініціатива, яка відіграє вирішальну роль у наданні гуманітарної допомоги під час громадянської війни в Судані (триває з 2023 року);
-
Міжнародний кримінальний суд;
-
НАТО;
-
ув’язнена 40-річна гонконгська активістка Чоу Хан-дун, одна з найвідоміших дисиденток Гонконгу, адвокатка й політикиня, ув’язнена після демократичних протестів 2021 року;
-
канадський правозахисник Ірвін Котлер, колишній міністр юстиції та генеральний прокурор Канади, авторитетний голос у сфері міжнародних прав людини, борець проти антисемітизму та критик іранського режиму.
Попередні лауреати
-
2024 рік: японська організація Nihon Hidankyo — рух людей, які пережили атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Їх відзначили «за зусилля, спрямовані на створення світу, вільного від ядерної зброї, і за свідчення про те, що ядерну зброю більше ніколи не можна застосовувати».
-
2023 рік: іранська правозахисниця Наргіз Мохаммаді, яка десятиліттями відстоює права жінок і політв’язнів в Ірані, перебуваючи у тегеранській в’язниці.
-
2022 рік: український Центр громадянських свобод (очолює Олександра Матвійчук), білоруський журналіст Алесь Біляцький і російська організація «Меморіал». Це рішення викликало суперечки, адже, попри війну росії проти України за сприяння білорусі, Нобелівський комітет заявив, що прагнув відзначити «видатних борців за права людини, демократію та мирне співіснування» і підкреслив «братерство між націями» — формулювання, яке нагадало тези російської пропаганди.
Головні факти про нобелівські медалі
Кожна нобелівська медаль має діаметр 66 мм, її вага — 175 грамів.
Виготовлена з 18-каратного зеленого золота (сплав золота та срібла) з покриттям із 24-каратного золота.
Роки народження (1833) і смерті (1896) Альфреда Нобеля на нобелівських медалях позначено римськими цифрами: MDCCCXXXIII — MDCCCXCVI.
Карбують такі медалі шведський Монетний двір в Ескільстуні та норвезький Королівський монетний двір у Конгсберзі.
На аверсі медалей — портрет Альфреда Нобеля, шведського хіміка, інженера та філантропа, який найбільше уславився вдосконаленням динаміту та заповітом свого капіталу на заснування Нобелівських премій.
Нобелівська медаль з літератури зображує на реверсі чоловіка біля лаврового куща та музи.
На ній нанесено напис Inventas vitam juvat excoluisse per artes (Винахід робить життя кращим, а мистецтво — прекраснішим).
Також медаль містить позначення Шведської академії (ACAD. SUEC), яка присуджує нагороду, ім'я лауреата та рік його нагородження.
Нобелівська медаль з фізіології та медицини містить на реверсі фігуру жінки, яка набирає воду для хворої дівчини.
На ній нанесено напис Inventas vitam juvat excoluisse per artes (Винахід робить життя кращим, а мистецтво — прекраснішим).
Також медаль містить позначення Нобелівської асамблеї Каролінського інституту (REG. UNIVERSITAS MED. CHIR. CAROL) — найбільшого медичного університету Швеції, який присуджує нагороду, а ще ім'я лауреата та рік його нагородження.
Нобелівська медаль миру містить на реверсі фігури трьох чоловіків, що обіймаються.
На ній нанесено напис Pro pace et fraternitate gentium (За мир та братерство).
Ім'я лауреата та рік нагородження винесені на ребро медалі.
Нобелівські медалі з фізики та хімії містять на реверсі фігури жінок, одна з яких тримає ріг достатку, інша — підіймає шаль на її голові.
На цих медалях нанесено напис Inventas vitam juvat excoluisse per artes (Винахід робить життя кращим, а мистецтво — прекраснішим).
Також вказано позначення Шведської королівської академії наук — REG. ACAD. SCIENT. SUEC.
З 1969 року, незалежно від заповіту Нобеля, з ініціативи Банку Швеції стали присуджувати також премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Неофіційно її називають Нобелівською премією з економіки. Вона присуджується на тих самих умовах, що й інші Нобелівські премії.
На аверсі медалі зображено профіль Альфреда Нобеля та два роги достатку, а також напис: Sveriges Riksbank till Alfred Nobels Minne 1968 (Державний Шведський банк у пам’ять про Альфреда Нобеля 1968).
На реверсі — емблема та назва Шведської королівської академії наук (полярна зірка та чотири корони і напис Kungliga Vetenskaps Akademien).