Спроба держперевороту Бразилії: протестувальникам загрожує до 30 років за ґратами
Поки українці спали, у далекій південноамериканській республіці вирували революційні події. Наразі ситуація у Бразилії під контролем.
Оперативні фото- і відеоматеріали з охопленої всенародним протестом столиці найбільшої латиноамериканської країни виклало місцеве видання "Metrópoles", передає медіаагенція "Останній Бастіон". Силовикам вдалося придушити заколот, організований прихильниками експрезидента Жаїра Мессіаша Болсонару.
Майже всю попередню добу (8 січня 2023 року – прим. ред.) урядовий квартал у федеральному центрі – місті Бразилíа – перебував у руках розгніваного люду. Соратники наново обраного президента-троцькіста Луїза Інасіу Лули да Силви встигли провести паралелі з подіями дворічної давнини на Капітолійському пагорбі у Вашинґтоні, тому отримали прихильність колективного Заходу.
Протестувальники, з-поміж яких були не тільки так звані "болсонаристи" (прибічники Болсонару – прим. ред.), змогли штурмом узяти й кулька годин поспіль утримувати будівлю двопалатного парламенту Бразилії, президентський палац Планалту і навіть спробували увірватися до Верховного суду, де їх світло-шумовими гранатами та гумовими кийками зупинила кінна поліція. До тепер ніхто з відомих і авторитетних діячів країни відповідальність за заколот не взяв.
Тим часом уся родина Болсонару нині перебуває в одному з маєтків Дональда Трампа у Флориді й ніяк не коментує буремні події на батьківщині. Лула да Силва негайно ж звернувся до лояльних йому бразильських слуг Феміди з вимогою засудити учасників провального державного перевороту не менш як на 30 років за ґратами, посилаючися на нібито «небезпеку неофашистської диктатури, інспірованої зовні».
До тепер по всій Бразилії 300 доріг федерального та місцевого рівня перебувають під контролем активістів так званого "Конвою Свободи" (правопопулістської громадської організації – прим. ред.). Національна гвардія та загони поліції застосовують силу з метою розблокувати шляхи.
Показово, але Лула да Силва також перебуває закордоном; за повідомленнями бразильської преси, у гостях свого ідейного послідовника чилійського президента-лівака Ґабріеля Борича. Він же мав нахабство запропонувати не політичний притулок керівнику Бразилії, а й «зробив пропозицію панові верховному головнокомандувачу Лулі да Силві ввести до його країни обмежений контингент військ Чилі, зокрема спецпризначенців, які правильно розберуться з протестувальниками».
Команда новообраного бразильського президента за його згоди ухвалила рішення заблокувати діяльність інтернет-провайдерів та перекрити доступ до соціальних мереж по всій країні; з-поміж online-медіа користувачам відкриваються тільки ті, котрі лояльні Лулі да Силві. На наближені до Болсонару ЗМІ у позасудовому порядку встигли накласти безстрокову цензуру.
На вечір 9 грудня офіційні органи федеральної влади південноамериканської республіки розповсюдили інформацію про понад 400 затриманих заколотників (їх звинувачено в екстремізмі та державному тероризмі – прим. ред.). Поліція перейшла до більш жорстких дій по всій країні та повернула контроль над усіма адміністративними будівлями у місті Бразилíа.
Натомість у Сан-Паулу та Ріу-ді-Жанейру запроваджено режим ручного управління безпекою під проводом місцевих губернаторів. Фактично, стихійний і некерований протест усенародного масштабу зазнав поразки, ніхто з оточення Болсонару публічно не підтримав дій співгромадян, віддавши їх на поталу лівакам.
Ми ж продовжимо слідкувати за ситуацією на відстані. Адже Бразилія – важливий геополітичний гравець, де проживає понад 500 тисяч етнічних українців, а отже має бути на нашому боці, а не перебувати у союзі з такими диктатурами, як РФ і КНР.
Насамкінець "Останній Бастіон" нагадує читачам, що бразильські ліві сили намагаються заглушити політичний дискурс й унеможливити будь-які публічні дебати. Прямо зараз по всій південноамериканській країні тривають численні свавільні арешти інакодумців.
