США свідомо заважають Україні перемогти РФ у війні

Країни Заходу, перш за все США, продовжують зберігати свою позицію щодо надання Україні права завдавати ударів далекобійними ракетами вглиб території РФ. Виправдовують вони це різними причинами — від загрози ескалації і до того, що РФ нібито відвела свою авіацію вглиб території, а тому сенс у таких ударах відпав.

Але чи це так насправді? Спробуймо розібратися. Перш ніж відповімо на вищеозвучене питання, своєю відповіддю розкриваючи лицемірство чи непрофесійність і профнепридатність спікерів, що озвучують такі доводи, відзначимо один дуже важливий момент.

На які б із ракет ми не отримали відповідне погодження — чи то балістичні ATACMS, чи авіаційні крилаті ракети дозвукового типу Storm Shadow, Scalp-EG та AGM-158 JASSM, а можливо, і вельми специфічні AGM-154 Joint Standoff Weapon — всі вони будуть обмежені дальністю ураження цілей. А саме, до 300 км.

Навіть ті модифікації, у тактико-технічних характеристиках яких зазначено 500, 600 чи навіть 1000 км, будуть обмежені міжнародними правилами експорту ракетного озброєння — 300 км. Саме тому, говорячи про можливості застосування далекобійної ракетної зброї західного виробництва по території РФ, маємо на думці глибину застосування від кордону 300 км.

А тепер найцікавіше: чи справді всю російську авіацію зараз виведено за межі цієї зони? Забігаючи наперед, відповімо одразу – НІ! Але про все по черзі.

Провідне американське видання The Wall Street Journal 27 серпня опублікувало матеріал, в якому посилається на слова якогось, як це зазвичай у західних ЗМІ і буває, неназваного чиновника. Він зазначив, що Україна не отримує погодження на удари по території РФ ракетами ATACMS, оскільки ПКС РФ відвели 90% авіації вглиб території, за межі досяжності балістичних ракет.

Тепер у ближній зоні ураження розміщено 20 авіабаз, які активно використовують ПКС РФ. Ці авіабази розміщують як ударні та багатофункціональні вертольоти, так і різні типи тактичної та штурмової авіації.

ПРоте убільшості випадків, коли ми говоримо про російську авіацію, то згадуємо про фронтових бомбардувальників із функціоналом винищувача Су-34. Але це неправильно.

У повітряному просторі України, над тимчасово окупованими територіями, регулярно застосовуються не лише Су-34, а й штурмовики Су-25, фронтові бомбардувальники Су-24, винищувачі Су-27, Су-30, гелікоптери Мі-24/35, Ка-52 тощо. Відповідно до ТТХ за нормального бойового навантаження дальність польоту в цих літальних апаратів така:

• Су-25 — 500-650 км;
• Су-24 — 500-600 км;
• Су-27 — 450-600 км;
• Су-30 — 500-1200 км;
• Су-34 — 600-1200 км;
• Су-35 — до 1500 км.

Відразу зазначу, що ці цифри — це середні показники з урахуванням дальності польоту бойового літака без повного навантаження озброєнням, із повним навантаженням, без підвісного паливного бака (ППБ) і з ним. Тобто, аби не видавати простирадло даних для кожної ситуації, вони усереднювалися, але продовжимо:

• Мі-24 — 450 км;
• Мі-35М — 550 км;
• Ка-52 — 400-450 км;
• Мі-28 — 450-550 км.

А тепер увага: як РФ могла відігнати 90% авіації углиб своєї території, якщо ці 90% мають середній показник дальності польоту 600 км і менше? Адже це, по суті, відстань від кордону з Україною вглиб на 300 км — у режимі туди й назад, проте якимось дивним чином у зоні бойових дій ці літаки продовжують виконувати бойові завдання.

У районі Єйська, Курська, Воронежа, Морозовська тощо авіабази продовжують активно експлуатуватися не тільки для потреб всюдисущих Су-34, але й Су-25, Су-24 тощо. І, якби Україна мала дозвіл на завдання ударів по всіх цих базах ракетами західного виробництва, то РФ втратила б можливість активно використовувати саме ці 90% авіації, яку вона нікуди не відводила (а якщо б відвела, то просто не мала б шансів долетіти до кордону з Україною у повному бойовому навантаженні).

Тим часом у середній зоні ураження, за межами 300 км від кордону, на росії залишається лише шість аеродромів, які могли б використовувати Су-34 і Су-35 для завдання ударів по Україні — але переважно в ближній прикордонній зоні, тому що дальності польоту з повним навантаженням не вистачало б. А це також вплинуло б на середньодобову кількість ударів по території нашої країни.

Застосування далекобійного ракетного озброєння по території РФ обеззброїло б і критично послабило б російську авіацію. Зробило б її настільки ж марною, як свого часу у Чорному морі марним став Чорноморський флот РФ, який тепер перетворився на флотилію.

Коли наші західні партнери виправдовують відсутність дозволу ударів західним ракетним озброєнням по РФ і безпосередньо по аеродромах тим, що там вже немає чого бити, — це відверта брехня. Або ж профнепридатність спікера, який не розуміє (або не знає), про що говорить.

Але крім авіабаз, у радіусі 300 км від кордону з Україною розміщуються сотні інших військових об'єктів, які так і просять прильоту балістичної ракети. І не забуваймо про важливе — Курська область, яка дозволяє нам завдавати ударів по території РФ із території РФ; тобто розширюючи можливості ударів углиб РФ на 30, 40, 50 км...