Стратегічні цілі Путіна недосяжні, – американський військовий аналітик Марк Гертлінґ
Кожен, хто пропонує Україні відмовитися від будь-якого міліметра власної суверенної території, порушує національні цінності та інтереси США.
Про це на своїй Twitter-сторінці пише представник урядової організації "Американська комісія бойових пам'ятників і меморіалів" Марк Гертлінґ, інформує медіаагенція "Останній Бастіон".
Авторитетний у військових колах аналітик наголошує, будь-які пропозиції умиротворити незаконну російську агресію, не розуміє ні Владіміра Путіна, ні його світогляд, ні те, що він зі своїм оточенням можуть робити далі.
«Припускаю, що на сьогодні головними операційними цілями Москви є: розширити зону окупації на Донбасі; здобути нові й зміцнити зайняті позиції у 3 інших областях (Запорізька, Херсонська, Харківська); встановити повний контроль над всіма українськими портами в Азовському і Чорному морях. Тож про який мир може йти мова? Агресор не планує зупинятися на досягнутих рубежах. Виходячи з цього стратегічні та оперативні завдання Києва зосереджені на повному знищенні російських загарбників (таким чином, на захисті власної землі), котрі опинилися в Україні не після 24 лютого 2022 року, а ще у 2014-му.
Це справедливо, враховуючи міжнародне визнання українських державних кордонів і територіальної цілісності на момент проголошення незалежності у 1991 році. Натомість поточні стратегічні та оперативні цілі росіян зосереджені виключно на заволодінні території, які артилерійськими та авіаційними килимовими ударами зачищають від місцевого населення, приклад – Маріуполь і Сєвєродонецьк. Ось ця відмінність важлива для волі армії, її морального стану і бойового духу», – відзначив Марк Гертлінґ.
Окрім того, американський військовий аналітик додає, що країна-агресор використовує масивну й неточну, але достоту важку зброю, від вогневого ураження якої найперше страждають мирні люди, а також має труднощі з виконанням загальновійськового маневру і кепське командування.
«Для нас на Заході дико чути й бачити фронтові зведення, де вказано, що окремі російські полковники та генерали гинуть безпосередньо на полі бою. Ніби зараз не XXI століття, а часи Другої світової війни. Звісно, немає сумнівів, що подібна тактика гіпотетично допомагає у проривах української оборони, тá чи вартують всі такі зусилля результатів?!
Моя інтуїція підказує, що бойовище на Донбасі – це битва, коли росія використовує всю наявну артилерію та авіацію, щоби досягти того, чого вони не можуть. Натомість піхота вправно утилізується українською армією, котра до тепер веде маневрову оборону, гідну для подальшого вивчення», – пояснив Марк Гертлінґ.
Водночас представник урядової організації "Американська комісія бойових пам'ятників і меморіалів" підсумовує, українське військо поки поступається ворогу за кількістю одиниць техніки, що має невдовзі зрости, але не вмотивованим особовим складом, який навіть попри втрати здійснює прориви та провадить контрнаступальні дії.
А проте, "Останній Бастіон" радить згадати, що путінська ресурсна федерація намагається виграти час, поки на Заході накопичується "втома від війни" в Україні.
