Структура українського фарм-ринку суттєво не зміниться після заборони на продаж окремих ліків з рф
Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) заявило, що бачить у законі ризики монополізації ринку та втрати бюджету.
Наразі не існує суттєвих факторів, які б вплинули на перерозподіл українського фарм-ринку через заборону окремих ліків, вироблених на території росії та білорусі.
Як інформує медіа агенція Останній Бастіон, про це повідомляє видання РБК-Україна,
Нагадаємо, у травні 2022 року вступили в дію поправки до Закону "Про лікарські засоби", згідно з якими на час воєнного стану на території України можуть бути тимчасово призупинені продажі ліків, які частково або повністю виготовлені на території росії та білорусі, за умови, що на українському ринку представлені як мінімум два аналогічні препарати. В жовтні спеціально створена Комісія МОЗ, до якої входять і громадські організації, шляхом голосування припинила дію реєстраційних посвідчень на 35 препаратів фарм- компанії "Гедеон Ріхтер" (Угорщина). Ця компанія має власне виробництво у росії.
Це рішення, як і закон про ліки, було піддано критиці. Зокрема, Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) заявило, що бачить у законі ризики монополізації ринку та втрати бюджету.
Однак, як зауважує РБК-Україна, ані розрахунків втрат, ані доказів монополізації НАЗК не навело: "Коли мова йде про ризик, що закон у нинішній редакції спричинить монополізацію ринку, хотілося б знати, ким саме і ринку чого саме: всіх препаратів, якоїсь групи чи найменування діючої речовини? Монополізацію треба аналізувати не загальними фразами, а детально".
Видання відзначає, що у відкриті джерела сьогодні потрапляють різні оцінки того, яку умовну частку умовного фарм-ринку України займуть українські компанії, якщо з нього підуть іноземні гравці.
"Доводилося чути, як певний український виробник жаліється, що був би радий збільшити свою частку хоча б на один відсоток. Інші "експерти" кажуть, що загальна частка іноземних ліків впаде максимум на 6%. Але з цього не можна зробити висновок, що рівно на стільки ж виросте частка українського виробника - так воно не працює, бо існує велика кількість чинників", - вважають журналісти.
На їхню думку, "всі підозрюють українські компанії у тому, що вони є бенефіціарами "вигнання" з ринку іноземної продукції", але ніхто не надав переконливих даних про те, як саме зміниться структура ринку.
"Формальна логіка підказує, що у разі, коли іноземна компанія мала 75% ринку одного єдиного препарату, але втратила право на його продаж в Україні через виробництво у росії, то її місце посядуть як мінімум два-три замінника, що дорівнює двом-трьом виробникам. А у багатьох препаратів є 10 і більше замінників, тому 10 компаній поділять між собою частку гравця, який пішов з ринку… І про яку ж монополізацію тоді можна говорити?" - йдеться у статті.
