Свідомий саботаж чи злочинна недбалість?
Безрукова та Ситник укладають контракти на мільярди гривень з іноземними ФОПами та компаніями без ліцензій: чи отримають ЗСУ боєприпаси?
На початку жовтня Рустем Умєров оголосив про переведення державного спецімпортера «Спецтехноекспорт» від ГУР до Міноборони. Згодом відповідне рішення було ухвалено Кабміном.
Урядові пристрасті навколо одного з найбільших державних спецімпортерів розгорталися паралельно з медіаскандалом — розслідуванням журналіста «Української правди» Михайла Ткача «Купує ГУР. Як Україна переплачує компанії десятки мільйонів євро за озброєння, яке невчасно отримує».
Відмітився в атаці на «Спецтехноекспорт» і заступник директора з питань безпеки «Агенції оборонних закупівель» Артем Ситник.
Про це пишуть журналісти «Фактів».
В ефірі передачі «Є питання» колишній керівник НАБУ пояснював, як «Агенція оборонних закупівель» ламає схеми, працює без посередників та бореться з корупцією на ринку озброєння. Ситник навіть повідомив, що директор «Агенції» Марина Безрукова подала на «Спецтехноекспорт» заяву в НАБУ щодо підробки документів.
Але, як виявилося, злагоджений медіа- та адміністративний наступ проти імпортера ГУР на початку жовтня був ширмою для прикриття авантюрних оборудок самої агенції.
Під приводом відмови від українських спецімпортерів та розповідями про прямі контракти з виробниками зброї «Агенція оборонних закупівель» швидкими темпами почала укладати угоди на десятки мільярдів гривень з сумнівними компаніями-посередниками Східної Європи.
Контракт на 2,5 мільярди гривень (55 мільйонів євро) укладено з польською компанією Defender, яка насправді є… фізичною особою-підприємцем Доброміром Римарчиком. Цікаво, що пан Римарчик не володіє жодними активами, а доходи його ФОПу — це 4 000 злотих (близько 900 євро). Марина Безрукова уклала з цим польським ФОПом контракт на постачання мін… румунського виробництва, які Римарчик має постачати рівними партіями протягом 2025 року. Як і чим гарантує польський ФОП постачання, невідомо.
Одразу на 8 мільярдів гривень (майже 180 мільйонів євро) «Агенція» укладає контрактів зі словацькою компанією HEMI Plus. Цей посередник (не виробник) має поставити до України танкові та артилерійські снаряди. Дивує не стільки статутний капітал цього підприємства у 6 тисяч євро або численні згадки про торгівлю дитячими підгузками, але й фото адреси реєстрації підприємства в Google Maps:
Але рейтинг «дивних» контрактів очолює угода «Агенції» на міни румунського виробництва (до речі, міни того ж виробника має поставити й польський ФОП Defender) з уже румунською компанією-посередником SC Romanian Allied International Defence на 64 мільйони євро (2,8 мільярда гривень). 77% цього підприємства нещодавно придбав американець Чарльз Дуглас Андерсон, а генеральним директором вказаний українець Денис Степаненко. І вебсайт у компанії є, і американець у власниках, і навіть статутний капітал, як «Агенція» любить, — 200 євро… Але от ліцензія на торгівлю товарами військового призначення — відсутня. В Румунії цим займається ANCEX — департамент експортного контролю при Міністерстві закордонних справ. Це означає, що уряд Румунії просто не видасть дозвіл на експорт мін до України, а ще й розпочне розслідування, як румунська неліцензована компанія підписує контракти на зброю. Все це виглядає як спроба видурити українські державні кошти і не постачати такі необхідні фронту 120 мм міни.
Всі вищевказані контракти невипадкові — причинами їх укладання є або корупційні інтереси, або вдала робота російських спецслужб, або ж злочинна недбалість, що призведе до чергового зриву постачань зброї на фронт.
