Світового порядку більше немає

Його повністю зруйновано.

Колишній британський дипломат, засновник Conflicts Forum і аналітик із питань близькосхідної та світової політики Аластер Крук (Alastair Crooke) дав інтерв’ю, фрагмент якого швидко поширився мережею.

У ньому він сформулював жорсткий висновок: «Світового порядку більше немає. Його повністю зруйновано».

За його словами, Захід сам відкинув правові й моральні норми. Залишилися лише примус за допомогою долара та бомби. Євразія може побудувати тільки оборонний порядок — насамперед вийти із залежності від долара й санкцій, а не створити «концерт держав».

Це не емоційний сплеск, а висновок людини, яка десятиліттями працювала всередині західних структур — була радником Хав’єра Солани, брала участь у близькосхідних переговорах — і водночас зберегла здатність дивитися на систему збоку.

Крук давно попереджає: постбреттон-вудський порядок, побудований на американській фінансовій гегемонії, вичерпав себе не лише економічно, а й цивілізаційно.

Втрата моральних засад

Ключова теза Крука — Захід утратив «розуміння моральних цінностей». Залишилися лише уламки. Історичні наративи, міфи й цивілізаційні коди, які раніше визначали межі допустимого, зникли. Їх замінила «грубо матеріальна, механістично-раціоналістична» логіка сили.

За цією логікою:

• правові норми перестають діяти;
• масові вбивства цивільних, зокрема дітей і жінок, перестають бути перешкодою;
• фінансове удушення цілих суспільств і навіть погрози «знищити цивілізації» стають звичним інструментом.

Крук прямо говорить: спільна мова й ціннісна основа між Заходом і державами-цивілізаціями — росією, Китаєм, Туреччиною, Іраном і певною мірою Індією — зникли. Тому класичний «концерт держав» у дусі XIX століття сьогодні майже неможливий.

Це перегукується з його нещодавніми текстами й виступами, у яких він порівнює нинішні сподівання на «багатополярність» з ілюзіями Нормана Енджелла напередодні Першої світової війни: нібито торгівля робить війну неможливою. Історія показала протилежне.

Сьогодні Захід, як і раніше, не чує й не розуміє логіки держав-цивілізацій, що різко підвищує ризик ескалації.

Оборонний порядок замість нового світового

Що можуть протиставити цьому Китай, Туреччина, Іран, росія та інші країни? На думку Крука, не повноцінний багатополярний порядок зі спільними правилами, а оборонний порядок, головна мета якого — звільнитися від гегемонії долара й санкцій.

Це означає:

• розвиток розрахунків у національних валютах та альтернативних платіжних систем;
• зміцнення реальної економіки — енергетики, інфраструктури, промисловості — як основи суверенітету;
• нарощування засобів силового стримування — ракет і систем проєкції сили, — оскільки за відсутності спільної моральної мови саме вони заповнюють вакуум.

Крук наголошує: перехід не буде плавним. Попереду «катарсис» — конструктивне руйнування. Воно вже відбувається на Близькому Сході через зміну ролі Ірану та в Євразії через дії росії й Китаю.

Остаточно зламати стару систему може або економічний крах Заходу, який позбавить його доларової та санкційної могутності, або геополітична поразка. І те, й інше супроводжуватиметься потрясіннями та небезпеками.

Контекст: не поодинокий голос, а системне зрушення

Позиція Крука вписується в ширшу картину 2025–2026 років. Він неодноразово писав і говорив про те, що Трамп — або будь-який інший американський лідер за нинішніх умов — лише прискорює процеси, які вже тривають: розрив торговельних ланцюгів, спроби «перебалансування» за допомогою мит, руйнування старих ідеологічних опор.

Західна економічна теорія, за його оцінкою, збанкрутувала. Еліти паралізовані й не здатні запропонувати нічого, крім збереження доларової гегемонії за будь-яку ціну.

Водночас зростає роль BRICS+, розвиваються національні платіжні системи, міцнішають зв’язки між росією, Китаєм та Іраном. Санкції, які мали зламати ці країни, прискорили їхній вихід із доларової зони.

Реальна економіка — енергоресурси, інфраструктура, промисловий потенціал — починає визначати правила сильніше за фінансові конструкції.

Крук не ідеалізує майбутній порядок. Він прямо говорить, що той будуватиметься на стримуванні, а не на спільних цінностях. Це холодний, реалістичний погляд: доки немає спільних моральних засад, єдиний стійкий порядок — той, що захищає суверенітет від зовнішнього примусу.

Що далі

Крук та інші експерти фіксують момент, коли ілюзії щодо «відновлення порядку, заснованого на правилах» остаточно розвіялися. Захід сам зруйнував норми, на яких цей порядок тримався. За таких обставин Євразія та Глобальний Південь створюють не «новий концерт держав», а систему виживання й автономії.

Перехід буде довгим, болісним і загрожуватиме несподіваними спалахами. Але колишня модель примусу за допомогою долара й бомб уже не працює так, як раніше.

Реальна економіка й суверенітет стають головними аргументами. Саме це має на увазі Крук, коли говорить, що «концерт завершився», а «розрахунки поза доларом — перша архітектура, яка справді може працювати».

Це не апокаліпсис і не тріумф. Це твереза констатація кінця однієї епохи й початку іншої — значно жорсткішої, роздробленішої та залежної від реальної сили, а не від декларацій.