Свобода слова чи «фейки»

Суд у Харкові захистив жінку, яку хотіли оштрафувати за розмови про політику на вокзалі.

9 січня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова закрив адміністративну справу проти місцевої мешканки, яку поліція намагалася притягнути до відповідальності за гучні розмови про політику та війну на залізничному вокзалі. Суд визнав її висловлювання «оціночними судженнями» та захистив право на свободу слова.

Подія сталася вранці 9 листопада 2025 року в залі очікування вокзалу станції Харків-Пасажирський. За інформацією поліції, безробітна місцева жителька Світлана Гаранжа голосно ділилася з навколишніми думками про те, що територію України нібито «розділять рф та США», у лікарнях немає жодного медичного забезпечення, а всі навколо «у змові з американським бізнесом та олігархічними кланами». Також жінка висловлювала міркування щодо бомбардувань України.

Правоохоронці розцінили ці висловлювання як поширення неправдивих чуток, що можуть спровокувати паніку серед громадян або порушити громадський порядок. На жінку було складено протокол за статтею 173-1 КУпАП.

Позиція суду: свобода слова чи паніка?

Жінка на судове засідання не з’явилася. Однак, проаналізувавши матеріали справи, суддя Валерій Пашнєв дійшов висновку, що в її діях відсутній склад правопорушення.

Суд вказав на суттєві недоліки в роботі поліції та підкреслив конституційні права громадянки:

Відсутність доказів паніки. Поліція не зазначила в протоколі та не надала жодних доказів того, що висловлювання жінки дійсно викликали паніку серед пасажирів вокзалу чи призвели до порушення громадського порядку. Сам факт розмови не є достатньою підставою для покарання.

Оціночні судження. Суд визнав висловлювання жінки не «чутками», а її особистими оціночними судженнями. Відповідно до Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (критики чи власного бачення ситуації), оскільки їх неможливо перевірити на достовірність.

Свобода слова. У постанові суддя наголосив, що такі висловлювання є «формою публічного вираження незгоди з політичною ситуацією в країні». Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки та слова.

Суд також нагадав правоохоронцям про принцип презумпції невинуватості: усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь, а суд не має права самостійно шукати докази замість поліції.

Рішення

Провадження у справі № 642/7398/25 було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.