Таємниця кельтської катакомби на безлюдному острові Ґаврині
Загадковий давній прохід освітлюється сонцем лише під час зимового сонцестояння, його випадково виявили дослідники у 1835 році.
Ґаврині вважають однією із найважливіших пам'яток європейського мегалітичного мистецтва, де гробниця винятково добре збереглася і не зазнала впливу сучасних технологій.
Характерною ознакою безлюдного ось вже кілька століть скелястого острова у затоці Морбіан є дивовижний прохід або ж каірн, який 364 дні на рік перебуває у цілковитій темряві.
Але тільки у дні зимового сонцестояння – 20-22 грудня – ця коридорна мегалітична споруда майже повністю насичується природним світлом, демонструючи рідкісним відвідувачам графіку доби неоліту.
До Ґаврині можна дістатися з сусіднього міста Лямор-Баден, що знаходиться на континенті у регіоні Бретань, в якому здебільшого проживають нащадки кельтів – офранцуженні бретонці.
Як вдалося встановити археологам, каірн є суцільною гранітною скелею розмірами 750 на 400 метрів, а його вік оцінений приблизно у 5000 років (тобто, 3600-3400 роки до Різдва Христового – прим. ред.).
На думку дослідників, коридорна гробниця відповідає аналогічним мегалітичним спорудам Локмаріакé та Карнак на півночі Бретані, Мейсгау в Шотландії та Бру-на-Бойн в Ірландії.
Окремо медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує читачам про те, що тунелі довжиною 400 м, викопані у самому серці скелі на єґипетському плато Саккара, а не посеред пустелі Сахара, – нині дивують туристів.
