Таємниця найвідомішого давньогрецького парадоксу досі не з'ясована
Співвідношення таких понять, як незавершеність і нескінченність, породило essentialia constitutiva, на яке нема Соломонового рішення.
Коли прагнеш вловити сутність якогось явища – той невід'ємний, внутрішній зміст, який прихований від безпосереднього сприйняття (але без якого предмет неможливо осмислити), чомусь згадується полювання пса Лелапа на Тевмеську лисицю.
Історія така: з волі Зевса була створена Тевмеська лисиця, яку ніхто і ніколи не міг наздогнати, проте з волі Зевса також був створений і пес Лелап, який завжди ловив те, за чим гнався.
Фіванский володар (власне, цар) Амфітріон запросив Кефала із псом Лелапом вполювати цю Тевмеську лисицю, яка постійно спустошувала Кадмею.
Тому, щоби уникнути такої непослідовності, Зевс вирішив перетворити обох тварин на камінь, а потім переніс їх на небеса:
- Тевмеську лисицю у вигляді сузір'я Лисички (Vulpecula);
- Пса Лелапа – Великого Пса (Canis Major).
