«Удар у спину»: у Росії істерика через демонтований у Чехії пам'ятник Конєву
Росіяни болісно поставилися до суверенного рішення муніципальної влади Праги.
3 квітня у Празі демонтували пам'ятник російсько-радянському військовому діячеві маршалу Івану Конєву. Відповідне рішення після дискусій та суперечок із російською стороною прийняла місцева влада.
Староста району Прага-6 Ондржей Коларж прокоментував демонтаж із дотепом. «У нього не було маски. Правила стосуються всіх однаково», – написав Коларж, повідомляючи про демонтаж.
Того ж дня, 3 квітня, російська сторона засудила усунення пам'ятника, який символізує радянську присутність у регіоні. Російське посольство адресувало чеському МЗС ноту, у якій назвало демонтаж недружнім актом.
За офіційною нотою російських дипломатів послідували істеричні повідомлення у російських ЗМІ. Такими повідомленнями особливо відзначилися недільні випуски новин.
Російські пропагандистські рупори рясніли заголовками про «удар у спину».
На ситуацію у Чехії також відреагували російські маргінали.
Представники так званої «Націонал-більшовицької партії» вивісили на огорожі посольства Чехії плакат «Стоп фашизм» і кинули на територію амбасади кілька димових шашок.
Від нагоди заговорити про «фашизм» не втримався і колишній український прем'єр, а нині утікач Микола Азаров.
При цьому Азаров назвав патріотично налаштованих чехів «пігмеями», а також висловив обурення тим, що народи Центрально-Східної Європи невдячні СРСР за «визволення від фашизму».
Як повідомлялося раніше, наприкінці серпня минулого року невідомі активісти облили пам'ятник Конєву червоною фарбою, а біля підніжжя написали «Ні кривавому маршалу, ми не забудемо». Невідомі також написали дату – 1968 рік (дата радянського вторгнення в Чехословаччину).
Після цього пам'ятник було закрито брезентом. У вересні місцева влада прийняла рішення демонтувати символ радянського панування.
У Росії на ці дії реагували звичними заявами про «нацизм».
Історична довідка. Іван Конєв приєднався до більшовиків у 1918 році, згодом був обраний повітовим військовим комісаром у місті Нікольське Вологодської губернії, де існували потужні антикомуністичні настрої. Після цього розпочав службу в рядах Червоної армії. Під час Другої світової війни був командувачем військ Степового фронту.
Після Другої світової перебував на різних високих армійських посадах. У 1951-1955 був командувачем військ Прикарпатського військового округу і таким чином ніс відповідальність за остаточне закріплення у регіоні радянської влади.
Був одним із командувачів радянських військ під час придушення Угорської революції 1956 року.
Для народів Центральної Європи ім'я Конєва є одним із символів радянської окупації. Так, у польському Кракові пам'ятник Конєву демонтували ще 1992 року.
