Україна потребує великого перезавантаження власної державності
24 серпня 1991 року Україна була проголошена незалежною державою; та самостійність здобула не Українська Нація, а колоніальна адміністрація.
По суті, довгоочікуване здобуття незалежності 30 років тому стало актом перемоги перефарбованих у жовто-блакитні барви антиукраїнських сил над національно-визвольною революцією.
Таку думку на своїй сторінці у Facebook виклав відомий львівський філософ і політичний аналітик Сергій Чаплигін, інформує аґенція "Останній Бастіон".
За його словами, колишня "червона" колоніальна адміністрація після доленосних для України подій літа 1991 року не змінила своєї природи; вона, як i раніше, досі прагне зберегти неподільну владу над нашим свободолюбним проєвропейським суспільством.
«Ставленики Кремля не побажали встановлювати у Києві справжню Українську державу правонаступницею визвольних змагань Українського Народу. А правове поле вони створили через копіювання, як правотворчості у РФ, так і через запозичення окремих норм деяких країн Заходу. Жодної адаптації законів до звичаєвого права Українського Народу не було зроблено. Повністю було знехтувано моральним законом і традиціями нашої Нації, як засадами правової системи. Таким чином, була створена відсторонена від реального суспільства держава. Та попри всю внутрішню суперечливість Акту Проголошення Незалежності, подія 24 серпня 1991 року була безумовно позитивним кроком на шляху національного унезалежнення Українського Народу», — переконаний Сергій Чаплигін.
Відомий львівський філософ додає, колоніальна адміністрація, проголошуючи незалежність України, не мала наміру підпорядковуватися волі нації, а Український Народ для перефарбованої номенклатури залишився виключно фактором леґітимації її влади.
«У тривалій боротьбі Українців за свою незалежність, коли СССР уже безнадійно деґрадував, колоніальна адміністрація УРСР узурпувала здобутки націоналістів, і вийшла переможницею. Тому вже в Акті Проголошення Незалежності були закладені підвалини національної деструкції. Необхідність у формуванні апарату незалежної держави тодішня бюрократія використала для власного відтворення ,а європейські інститути, багатопартійність, парламентаризм i поділ влад — для пограбування народного майна, престижного і прибуткового працевлаштування своїх родичів і для нейтралізації політичних рухів, підкупляючи їхніх лідерів можливостями стрімкої кар'єри. Цим колоніальна адміністрація домоглася політичної пасивності населення, тому вона позбавлена власного усвідомлення як носія Української Національної Ідеї», — підсумовує Сергій Чаплигін.
Між тим, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", напередодні, 23 серпня, українці урочисто відзначили День Державного Прапора.
