Українці не дозволять чужинцям ділити свою Батьківщину як трофей
Будь-яка легалізація окупованих РФ земель — крок до неминучого знищення державності України. Повториться практика «розділу Речі Посполитої».
Коли за першим відгризанням території, йде другий поділ, третій і так до повної ліквідації державності. На це розраховують україноненависники не лише на Сході, але й на Заході!..
Тому заяви про те, що всі на окупованих територіях є російськомовними й добровільно погодилися на окупацію на так званих референдумах, а паралельно укази кремлівського воєнного злочинця про насильницьке переведення у російське громадянство на початку осені українських громадян, що потрапили під окупацію і примусову депортацію незгодних, свідчать, що крім демонтажу України, окупантам важливо знищити українську ідентичність. Тобто стерти її повністю.
Це не можливо зробити, скажімо, тотально за складом населення українській Херсонщині, крім геноцидно-репресивних заходів. Архітектори так званого «руzzкаго міра», на кшталт Асланбєка Суркова і далі зухвало в інтерв'ю іноземним ЗМІ заявляють, що «раzzія розширюватиметься на всі сторони, доки вистачить ресурсів».
Під супровід подарованих портретів одного старезного дідуся іншому. Нам очевидно, такий формат «миру» аж ніяк не підходить, за цим столом переговорів нас не має бути, а тому, щоби замовчали псевдо дипломати, мають посолити говорити гармати.
Задля цього потрібні ті, хто ними й іншими вогневими засобами може стріляти. Ось, чому путін кричить, що головне зупинити мобілізацію в Україні, значить ми повинні її лише нарощувати.
А хочеш найкраще розпізнати путінського агента — то це ті, хто кричать проти мобілізації та за капітуляцію на будь-яких умовах. Вони ті, хто хочуть привести війну всередину країни (бо вибори — це завжди політична війна, а волевиявлення в умовах поточної війни — це війна самогубча для нашої нації та держави).
Нині найбільшу ціну мають не слова, а дії на лінії фронту і саме тут зараз потрібні чоловіки. Хороші журналісти-розслідувачі могли б бути непоганими розвідниками та саперами, а прекрасні військові експерти командирами штурмових груп.
Очевидно, ми не програвши війну не погодимося на капітуляцію миром. Тому доведеться воювати далі тим паче масовані атаки ворога по всій лінії фронту, свідчать, що путін не зупиниться, доки не обнулить усіх ваньків закинутих в Україну.
Живі свідки йому непотрібні, як і нам живі окупанти на нашій землі. Відтак, кривава забава триватиме, хоча віримо, що буде так, кажуть незламні оборонці України із лав 5-ї Окремої штурмової Київьскої бригади: «До весни їх зотліємо, до літа зарубаймо!».
А поки Україна шукає чоловіків і це останній шанс для багатьох не стояти осторонь цієї найвищої для громадян справи... Мова про оборону Неньки, рідної землі для нащадків Хмельницького, Мазепи, Сковороди, Шевченка, Міхновського, Бандери, Лупиноса!
