Українці своїх рятують
На фото — український воїн і військовополонений Сашко Таран. Сашкові зараз 23 роки, а захищати Україну він пішов у свої 20.
Служив у 132-му окремому розвідувальному батальйоні, товариші характеризували його як молодого і тямущого. Коли сталося повномасштабне вторгнення 132-й ОРБ вступив у бій біля Києва, відважно захищав столицю.
Буквально на другому тижні війни Сашко Таран у складі розвідгрупи здійснював вихід біля села Рубежівка, потрапив у засідку. І опинився у полоні.
У полоні зазнав знущань — його примусили говорити тексти на камеру. Наразі у полоні Сашко вже рік і вісім місяців, а спроби родичів добитися обміну розбиваються об казенне: «Робота ведеться — чекайте».
Не він один чекає. Чекають сотні наших захисників і захисниць, бо ж у полоні все ще захисники «Азову» і маріупольські морпіхи, у полоні також хлопці-прикордонники з Донецького загону, з якими я воював в АТО.
Чекають вони, чекаємо ми. Чекаємо і віримо, що хлопці та дівчата, які стали на захист Неньки, нарешті повернуться живими до дому.
Від себе додам, що бажаю Сашкові Тарану потрапити на обмін і повернутися до рідних. Я сильно сподіваюся, що ті хто в змозі, докладуть до того зусиль.
