Українців продовжують дурити «по-старому», але вже нові партії
До рук редакції видання «Останній Бастіон» потрапили досить цікаві документи про алгоритм роботи партії «Солідарність», «Блоку Петра Порошенка», які чітко дають усвідомити, що, не дивлячись на сотні смертей на Майдані та тисячі в АТО, в Україні, на жаль, нічого не змінилось. Не змінилось в тому плані, що до влади не прийшли патріоти своєї країни. Змінились лише «маски», які зараз потрібно вдягнути, щоб прошмигнути до ласого крісла.
Не дивлячись, що алгоритм дії належить партії «Солідарність», варто зазначити, що цей механізм вже давно відточений і використовується, з деякими відмінностями, й іншими «охочими».
Звертаємо вашу увагу на найбільш цікаві моменти:
Допомога АТО. Якщо у читача ще була надія, що вся допомога, яка відправляється на фронт з боку провладних партій робиться від чистого серця – облиште. Це лише передвиборчий проект, тим паче, дуже економний, адже більшу частину роботи виконують волонтери, а необхідна партія лише «збагачує» добро, що назбирали люди необхідною символікою і тиражує це в ЗМІ.
Громадські приймальні. Схожа ситуація і з громадськими приймальнями, які функціонують. Вони не покликані вирішувати ваших проблем, а тим паче, боронь боже, надавати матеріальну допомогу. Вони - «громовідводи», які відтягують на себе негатив громадян, не заважаючи «працювати» особам, які націлились на певне крісло. Зауважимо, що вирішення проблеми громадян – це не завдання зробити так, щоб люди думали, що фахівці ГП зробили все можливо, щоб допомогти.
Боротьба з корупцією. І знову важлива і потрібна справа, але. Але знову не більше, як проект, котрий не націлений на подолання корупції, а лише на створення вдалого іміджу «борців з корупцією». Та, як водиться, злодій голосніше за всіх кричить «Тримай злодія!» і, споглядаючи на останні «гучні» затримання на хабарі, все частіше в голові звучить голос Станіславського: «Не вірю!». Настільки весь цей процес віддає фальшем, що більше схожий на невдале театралізоване дійство, ніж на оголошену війну.
Територіальні осередки. У роботі теросередків партії головний акцент має робитися не на найгарячіших і наболілих проблемах людей, а на тих, які можна вирішити в рамках передвиборчої кампанії. І не забувайте про свого ліпшого друга – масмедіа. Кожний привід, яким би він не був нікчемний, потрібно тиражувати щонайменше кілька разів, тим самим, створюючи «історію перемог». Напевно «історію перемоги» піар технологій над обдуреним народом…
Субсидії. Тут все ще цікавіше. Спочатку Уряд накручує захмарні ціни на комунальні послуги, які просто несилу тягнути тим самим пенсіонерам, а потім розпочинає грандіозну програму субсидії. А щоб мінімізувати негативний вплив і підвищити кредит довіри та рейтинг, певні партії розпочинають «охоче» допомагати в оформленні субсидій, не забуваючи наголошувати, що то все Уряд таке наробив, а вони білі й пухнасті. Й окремим моментом для сміху здається є кілька останніх абзаців. Щоб ви розуміли, люди, низькі тарифи – то джерело прибутків олігархів, а не навпаки. Театр абсурду, не інакше.
Толока. Не оминув «бізнес-план» й прибирання. Здавалося б, що складного – вийшов, прибрав засмічене місце й зробив корисну справу. Але ні. Варто прибирати не найбільш засмічене місце, до якого комунальникам немає діла, а місце, де людей більше, а ще краще це робити на свята, щоб якомога більше місцевих мешканців побачили, які ви працьовиті. Трохи гидко, але, що робити, якщо у нас в країні ладні збирати рейтинг по крихтах навіть на підмітанні, інвалідах і пенсіонерах.
Резюмувати хотілося б дуже коротко і стисло: Україна не буде добре жити. Не буде до тих пір, поки прості українці продовжать вірити заїждженим піар-технологіям. Робити свій вибір за тих, хто розвісить більше бордів, а не за тих, хто робить справді суспільно важливі речі. І дуже шкода, що не відійшовши від Революції Гідності, ще з «гарячою» головою українця змусили зробити вибір, який не пішов на користь Народу.
До речі, що казати про кандидатів, якщо навіть для користування соціальною мережею є власна інструкція…
