Українське село — і досі серце нашої національної ідентичності

ПОЛІТИКА
31.03.2024, 09:37
Українське село — і досі серце нашої національної ідентичності
Фото: Facebook

Іноземні компрадори, купивши вітчизняних псевдолібералів і ура-патріотів, досі хочуть нашої землі. Знелюднювати Україну їм допомагає путін.

Кліматичні ґретостраждання, які навіть на тлі безпекових загроз не полишають глобалістів, — це не абсурд. Принаймні, так може здатися на перший погляд.

Але це — чітка програма розселянювання й деіндустріалізації Європейської спілки, Канади та США із подальшою тотальною планктонізацією трудових ресурсів. Перетворення національно свідомих громадян на безрідних космополітів.

Адже, скажімо відверто, і до тепер селяни-парцелярії — носії (фу-фу-фу, галасують поборники ґендерної ідеології десь за вікном) традиційних цінностей. Саме вони — опора консервативних сил.

Промисловим елементом, як показала провальна практика марксизму у розвинених індустріальних країнах теж не так то й легко маніпулювати. А от відірвані від живих виробничих процесів, освічені лівою професурою, розбещені побутовим комфортом

«Сніжинки» пруться у ліволіберальний ГУЛАГ, як вівці у кошару.

Qui bono? Міжнародним фінансам, Амазонам-компрадорам, силіконовим долинам і (у підсумку) Піднебесній, куди стрімко перетікає виробництво споживчих товарів для офісного планктону, ну, й Кремлю, ясєн пєнь, куди ж без нього.

І, якщо ця пошесть остаточно розкладе європейську цивілізацію, на землю опуститься такий морок, якого ще не знала Історія. І така сама програма розселянювання від 2014 року активно ведеться в Україні, навіть зараз попри бойові дії.

Пригадайте так зване укрупнення районів Зе-владою (ніби заздалегідь знали, що кількість людей зменшиться). Закриття сільських шкіл та обмеження рівня тих, які не виходить закрити.

Запровадження шкіл-інтернатів (як для народів Крайньої Півночі, яких відучували від традиційних цінностей). А далі, наче як за методичкою від іноземних панів вітчизняних слуг:

  • закриття лікарень;
  • закриття клубів і будинків культури;
  • закриття пошт зі скасуванням важливої для сільського соціуму посади поштаря;
  • закриття музичних фестивалів, які проводилися у малих містечках та й відображали українську культуру (як от «Мазепа Фест» у Полтаві).
Автор : Софія Дніпровська
Читайте також:
Життя
Любов до реальності - ключ до свободи.
06 травня, 11:48
Війна
Зустрічі із дітьми — не лише про знайомство та інструктаж. Такі заходи формують довіру, впевненість у тому, що захисники завжди поруч.
04 травня, 18:49
Життя
Істина, що не гасне: чому знання важливіше за віру?
28 квітня, 10:41
Опінії
Коли леді — це просто слово у профілі.
25 квітня, 11:24
Війна
Військовий, в якого плював полтавський фітнес-тренер, звільнився з ТЦК.
25 квітня, 09:44
Політика
Причини перемоги в нас вигаданого Голобородьки не в тупому бидлі, а в тому, що ми теж проспали.
19 квітня, 09:46