Українське село — і досі серце нашої національної ідентичності

ПОЛІТИКА
31 березня, 09:37
Українське село — і досі серце нашої національної ідентичності
Фото: Facebook

Іноземні компрадори, купивши вітчизняних псевдолібералів і ура-патріотів, досі хочуть нашої землі. Знелюднювати Україну їм допомагає путін.

Кліматичні ґретостраждання, які навіть на тлі безпекових загроз не полишають глобалістів, — це не абсурд. Принаймні, так може здатися на перший погляд.

Але це — чітка програма розселянювання й деіндустріалізації Європейської спілки, Канади та США із подальшою тотальною планктонізацією трудових ресурсів. Перетворення національно свідомих громадян на безрідних космополітів.

Адже, скажімо відверто, і до тепер селяни-парцелярії — носії (фу-фу-фу, галасують поборники ґендерної ідеології десь за вікном) традиційних цінностей. Саме вони — опора консервативних сил.

Промисловим елементом, як показала провальна практика марксизму у розвинених індустріальних країнах теж не так то й легко маніпулювати. А от відірвані від живих виробничих процесів, освічені лівою професурою, розбещені побутовим комфортом

«Сніжинки» пруться у ліволіберальний ГУЛАГ, як вівці у кошару.

Qui bono? Міжнародним фінансам, Амазонам-компрадорам, силіконовим долинам і (у підсумку) Піднебесній, куди стрімко перетікає виробництво споживчих товарів для офісного планктону, ну, й Кремлю, ясєн пєнь, куди ж без нього.

І, якщо ця пошесть остаточно розкладе європейську цивілізацію, на землю опуститься такий морок, якого ще не знала Історія. І така сама програма розселянювання від 2014 року активно ведеться в Україні, навіть зараз попри бойові дії.

Пригадайте так зване укрупнення районів Зе-владою (ніби заздалегідь знали, що кількість людей зменшиться). Закриття сільських шкіл та обмеження рівня тих, які не виходить закрити.

Запровадження шкіл-інтернатів (як для народів Крайньої Півночі, яких відучували від традиційних цінностей). А далі, наче як за методичкою від іноземних панів вітчизняних слуг:

  • закриття лікарень;
  • закриття клубів і будинків культури;
  • закриття пошт зі скасуванням важливої для сільського соціуму посади поштаря;
  • закриття музичних фестивалів, які проводилися у малих містечках та й відображали українську культуру (як от «Мазепа Фест» у Полтаві).
Автор : Софія Дніпровська
Читайте також:
Позиція
Ми забули, що республіка – це «спільна річ» тих, кому не все одно, тих, кого турбує те, як вони живуть
вчора, 09:29
Опінії
Орава чиновників не здатна забезпечити біженців ані житлом, ані роботою. Натомість займаються цифровізацією та європейською інтеграцією.
22 листопада, 15:09
Економіка
У жовтні рівень річної інфляції зріс до 9,7% порівняно з 8,6% у вересні. Середні споживчі ціни зросли на 1,8%.
19 листопада, 16:33
Війна
Народна депутатка Безугла назвала «зрадниками» всіх переселенців, які повернулися на ТОТ.
09 листопада, 13:25
Економіка
У прифронтовій області спостерігається значний дефіцит кадрів. Навіть попри віддаленість лінії фронту у Харкові все одно бракує робочих рук.
06 листопада, 19:24
Опінії
Перед зимою, коли людям буде дорога кожна дровина, на цьому вирішили зробити бізнес для своїх. Техас мають грабувати лише техасці.
05 листопада, 18:52