Українські прізвища ічкерійського походження

Нині є прямі свідчення, що предки гордовитого кавказького народу нохчів були історичними печенігами, які раніше мешкали у Причорномор'ї.

Про це йдеться у висновках ґрунтовного лінгвістичного дослідження вітчизняного науковця Валентина Стецюка, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".

За його твердженнями, пращури чеченців-ічкерійців залишили слід своєї тривалої присутності в українській топонімії, на що майже не звертають уваги профільні дослідники.

«Успішний досвід пошуку українських прізвищ булгарського походження підштовхнув до подібної роботи на матеріалі чеченської мови для перевірки можливості чеченського походження тих загадкових українських прізвищ, які не піддаються розшифровці ні за допомогою української, ні за допомогою чуваської мови. Така можливість зумовлена тим, що предки чеченців були печенігами й брали активну участь в історичних подіях на території України на переломі I-го і II-го тисячоліть після Різдва Христового», – наголошує Валентин Стецюк.

Красномовним доказом слугує численна чеченська топонімія, а саме збереження назв тих населених пунктів, де раніше проживали середньовічні предки нохчів, а тепер переважно українці.

«Однак асиміляція не завжди супроводжується зміною особистих імен, які збереглися до нашого часу. Пошук прізвищ чеченського походження, який здійснювався з використанням чеченсько-російського словника та мапи розповсюдження українських прізвищ, дав наступні результати:

1. Борц (від чечен. борц "просо") – 16 носіїв цього прізвища, а саме у Харкові (5), Маріуполі (3), Сумах (2) та в інших населених пунктах по 1-2 особи.
2. Букар і похідне (від чечен. букара "горбатий, сутулий") – 134 носії, найбільше у Херсоні (13), Балаклії (13) та у Троїцькому на Луганщині; скорочення чеченського слова пов'язане із морфологічними особливостями української мови.
3. Бурса (від чечен. бурса "вигляд чагарнику") – 504 носії, найбільше у селі Лопухів на Закарпатті.
4. Везарка (від чечен. вēзарг "коханець, коханий") – 18 носіїв, найбільше у Семенівці на Чернігівщині.
5. Говрас (від чечен. говрахь "верхи" або говр "кінь") – 122 носії, найбільше у Києві (21), але не всі вони корінні жителі, та у селі В'язівок (17) на Черкащині.
6. Гома (від чечен. гōма "косий, криви") – 437 носіїв найбільше у Києві (29).
7. Гота (від чечен. гōта "плуг з упряжжю") – 77 носіїв, найбільше у Вінниці (24).
8. Деган (від чечен. деган "серцевий") – 8 носіїв, майже всі мешканці села Письмечеве на Дніпропетровщині.
9. Джима (від чечен. жима "молодий") – 281 носій, найбільше у Білій Церкві (79), Києві (32), Чернігові (24) і Черкащині (18).
10. Заза (від. чечен. заза "процвітати") – 25 носіїв, найбільше у Дніпрі (5), Ромнах (4), Львові (3) та Горлівці (3).
11. Кеня (від чечен. къēна "старигань") – 227 носіїв, найбільше у Чернігівській (73) та Сумській (42) областях, конкретно у містах Середина Буда (22) і Шостка (20).
12. Керлан (від чечен. керла "новий") – 68 носіїв, найбільше в Одесі.
13. Кізя (від чечен. къиза "безжальний") – 24 носії, найбільше у селі Жихове на Сумщині (13).
14. Мецан (від чечен. меца "голодний") – 55 носіїв, найбільше у селі Рихтичі на Львівщині (20).
15. Моха (від чечен. мōкхō "сірий, смаглявий") – 59 носіїв, найбільше у місті Богуславі на Київщині.
16. Нажа (від чечен. наж "дуб") – 59 носіїв, найбільше у Черкасах (12).
17. Онда (від чечен. ōнда "міцний") – 80 носіїв, найбільше у селі Білка на Сумщині (14).
18. Хазай (від чечен. хазō "досить красивий") – 41 носій, найбільше в Ізюмі (9).

Цілком очевидно, що вищевикладений перелік має бути продовжено. Оскільки пошуки чеченських прізвищ на території України тривають», – заявив Валентин Стецюк.

Насамкінець медіаагенція "Останній Бастіон" закликає читачів пам'ятати, що сумнозвісне "добровільне входження" безлічі народів до Московії – пропагандистський міф, яким досі спекулють росіяни.