Українському війську потрібен власний омбудсман
Станом на сьогодні у вітчизняному державному апараті відсутня посада Уповноваженого зі справ воїнів. Але громадськість планує змінити це.
Так, уже кілька місяців на базі Міністерства оборони, зокрема Центрального управління захисту прав військовослужбовців, працює команда з написання законопроєкту про військового омбудсмана. Ця робота ведеться з ініціативи президента.
Мета — створити ДІЄВИЙ механізм моніторингу і захисту прав і свобод в усьому секторі безпеки та оборони. Як людина, котра 9-й рік адвокатує створення інституту військового омбудсмана в Україні, хочу вам сказати, що ми ще ніколи не були так близько до цієї мети, бо нарешті створення інституту військового омбудсмана було озвучено Володимиром Зеленським серед «10 пунктів стійкості».
І, якщо команді президента й міністру оборони вдасться відстояти ідеї, які закладаються у цей законопроєкт, це стане історичною подією для української армії. Адже те, що ми, свідома громадськість, у нього вкладаємо, — це про фундаментальні зміни у війську.
Без перебільшення скажу, що це — про ГІДНІСТЬ військовослужбовця (від солдата до головнокомандувача), про взаєморозуміння і підтримку між усіма складниками безпеки й оборони держави. Так давно мало бути, але стає лише тепер; краще пізно, звісно ж, аніж ніколи.
Робота над цим законопроєктом майже на фінальній стадії. Думаю, на початку наступного року його вже можна буде віддавати на експертне та громадське обговорення, а далі на нас чекає непростий шлях до моменту, коли законопроєкт буде проголосований Верховною Радою і підписаний в Офісі Президента.
Наразі я особисто, як учасниця команди, можу лише сказати, що військовий омбудсман буде частиною цивільного контролю за сектором безпеки та оборони. На період воєнного стану ця інституція передбачається у вертикалі президента.
Проте у перехідних положеннях, імовірно, буде зазначено, що з часом військовий омбудсман має стати парламентським уповноваженим. Окремо триває робота над узгодженням повноважень самого омбудсмана і його офісу, взаємодії з іншими органами, розробки проєкту змін до законів та підзаконних актів.
Все це — складний процес, до якого долучені експерти, роботою яких можна пишатися. Але також я розумію, що ця ідея може мати спротив тих, хто не зацікавлений у повноцінному цивільному і демократичному контролі над армією, тож тут важлива підтримка суспільства й політична воля влади.
