Умєров намагається переконати армію, що на передовій тільки ніщеброди, сільський люмпен і придурки

Щоби переконатись, які наслідки для України матиме перебування випадкових людей на посадах генерального прокурора та міністра оборони, достатньо заглянути в офіційну статистику на сайті Офісу генерального прокурора.

Тільки за І квартал 2024 року за ст. ст. 407, 408 ККУ (самовільне залишення військової частини та дезертирство) зареєстровано майже 13 тис. кримінальних проваджень (якщо бути точним, то 12776). Враховуючи, що ДБР принципово не вносить в ЄРДР повідомлення командирів військових частин про вчинені кримінальні правопорушення, реальна кількість злочинів, щонайменше, втричі більша. Але якщо навіть припустити, що за І квартал 2024 року дезертирувало тільки 25 тис. військовослужбовців, це означає розвал фронту.

Масштаб дезертирства пояснюється, по-перше, ліквідацією в Україні військової юстиції в 2019 році. Це була ідея Андрія Богдана (пам’ятаєте такого царедворця?). 

В американському посольстві тоді знайшлись гроші для проведення чергової «реформи прокуратури», треба було придумати, під яку програму ці гроші могли б покласти собі в кишеню друзі Богдана (Рябошапка, Касько, Чумак, Шабунін, Лємєнов і ще з десяток пройдисвітів), тому придумали ліквідувати військову прокуратуру, а всіх прокурорів, які не подобаються Рябошапці, взяти й звільнити без жодних законних підстав.

У цьому також нескладно переконатись, зазирнувши на сайт Офісу генпрокурора – через повну неспроможність Костіна організувати досудове розслідування з 13 тис. кримінальних проваджень щодо дезертирів у І кварталі 2024 року про підозру було повідомлено тільки в 125 провадженнях. Тобто, дезертирувати можна безкарно – залишай, солдат, зброю, уїжджай додому і нічого тобі за це не буде.

Друга причина розвалу фронту – призначення на посаду міністра оборони пана Умєрова, який має таке ж відношення до військової справи, як нафталін до виробництва тістечок. Оскільки Умєров уяви не має, що таке армія, він організував масове влаштування в Міноборони на посади всіляких «експертів» військовозобов’язаних, які переховуються від ТЦК, та військовослужбовців, які ухились від військової служби й щодо яких зареєстровані кримінальні провадження за ч. 4 ст. 409 КК України. Приклад Шабуніна є кричущим, але таких як він сотні, якщо не тисячі.

Бо Умєров намагається переконати армію, що на передовій служать  тільки ніщеброди, сільський люмпен і придурки на кшталт автора цих рядків, які добровольцями пішли на фронт у перші дні війни. А для нормальних пацанів є теплі місця в Міноборони, у НАЗК, у пересувних цирках тощо.

Але чомусь – Умєров ніяк не може зрозуміти чому –  на фронті ніхто не хоче помирати, коли перед очима приклад військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який фіктивно рахується на службі, отримує грошове забезпечення (з початку війни ЗСУ виплатили цьому ухилянту 1,5 млн. грн.), живе в Києві та заробляє на місяць 5 тис. доларів на «боротьбі з корупцією».

Якщо хто думає, що замість Шабуніна буде служити поповнення, примусово набране після ухвалення нового закону про мобілізацію, то смію запевнити – не буде ніякого поповнення незалежно від того, що нардепУки запишуть у той закон.

Це так не працює – щоби Лещенко грав у нічних клубах Києва, Шабунін займався бізнесом, Шерембей фіктивно рахувався на військовій службі, Лємєнов з Жернаковим щось там радили Умєрову, а бидло (саме так до нас, військовослужбовців ЗСУ, ставиться міністр оборони) за них служило. Так не буде. Тим більше коли чесні та непідкупні ЗМІ б’ються в істериках з приводу того, що якомусь попсуй-журналісту за компанії «педофілів Бабінець» намагались вручити повістку з викликом у РТЦК.
 
Запам’ятайте цей твіт (с).