Віктор Ревегук: від кочегара до історика
Віктор Ревегук… Це ім’я добре відоме на Полтавщині усім, хто цікавиться історією рідного краю. І передусім тим, хто прагнув і прагне вивчати її не за старими радянськими виданнями, не за академічними підручниками, а хоче знати про реальні події, про реальних людей. Адже упродовж багатьох років, ще за радянського режиму, й сам Ревегук досліджував саме цю історію України і Полтавщини – сплюндровану більшовиками, які навіть з людської пам’яті намагалися витравити усе, що не вкладалося у їхні догми. Потяг до таких досліджень, до правди Віктор Якович упродовж багатьох років прищеплював і своїм вихованцям – студентам історичного факультету Полтавського педінституту.
…Віктор Ревегук народився 2 травня 1938 року в с. Малі Будища Гадяцького району. Лише кілька років пройшло відтоді, як страшним смерчем пронісся і над цим краєм голодомор 33-го, тож від самого малку хлопець пам’ятав ті розмови старших про оте нечуване лихо. Люди воліли говорити про це пошепки, але в дитячій пам’яті воно відклалося назавжди: голодь, смерть, Сталін… Як слова-синоніми.
Хлопець успішно закінчив місцеву семирічну школу та Гадяцьку десятирічку № 2, однак пішов… працював кочегаром. Адже мріяв здобути вищу освіту, але розумів, що шлях до неї не буде простим. Бо хоч в СРСР і декларували, що «усі дороги молодим відкрито», та, ясна річ, сільському хлопцеві, навіть маючи добрі оцінки в атестаті і хороші знання, пробити собі дорогу до вищого навчального закладу дуже нелегко. Отож і кочегарив два роки, здобуваючи виробничий стаж, який давав певні переваги при вступі до інституту.
У 1958 році вступив на історико-філологічний факультет Полтавського педінституту, який успішно закінчив у 1963 році. Свій перший досвід педагога-історика здобував протягом двох років, працюючи за призначенням у Білогірському професійно-технічному училищі Кримської області. Та оскільки реалії соціалістичного способу життя не дозволяли молодому безпартійному вчителеві вступити до аспірантури для продовження фахового зростання, ще шість років працював і вихователем у школі-інтернаті в рідному Гадячі, і товарознавцем із книжкової справи, і старшим лаборантом у Полтавській філії Львівського торгово-економічного інституту…
Лише у 1971 році В. Я. Ревегук вступає до аспірантури при кафедрі історії УРСР Харківського державного університету, де науковий керівник доктор історичних наук, професор Іван Климентійович Рибалка формулює йому наукову проблему для дисертаційного дослідження «Донецько-Криворізька республіка» — на той час «білу пляму» в історії УРСР, яку він ретельно вивчив, опрацював і ввів у науковий обіг невідомі, нові документи і матеріали. У 1975 році вказане дисертаційне дослідження ним успішно закінчене і захищене перед спеціалізованою вченою радою університету. Відтоді й незмінно працює на посаді доцента кафедри історії України ПНПУ.
Із 1991 й до 1994 року він активно працює на громадських засадах ректором одного з перших в Україні Університетів українознавства. Полтавська громадська організація «Університет українознавства імені Василя Кричевського», яка працювала у тісному зв'язку з «Просвітою», Фондом Української культури, Товариством зв'язків із зарубіжними українцями, Конгресом української інтелігенції, налічувала широке коло прихильників, здійснила значну кількість культурно-просвітницьких акцій на теренах Полтавського обласного краєзнавчого музею. Серед них зустрічі із зарубіжними українцями, представниками діаспори Канади, Австралії, Чехії, Німеччини, проведення тематичних «круглих столів», вивчення та підготовка до видання матеріалів про операцію «Вісла» тощо.
Віктор Ревегук – автор близько 140 наукових праць із різних питань історії України та історичного краєзнавства. У своїй науково-дослідницькій роботі спеціалізується на багатьох темах, які свого часу були «закритими». Серед них і історія української революції, повстанських рух на Полтавщині, історія голодоморів 1921–1923 рр, 1932–1933 рр., 1947 р.; останні роки життя в Полтаві видатного російського письменника-гуманіста В. Г. Короленка, організація національно-патріотичного підпілля полтавців та їх життя у роки німецької окупації.
Цікаво, що одна з його останніх основоположних робіт «Полтавщина в роки другої світової війни (1939-1945)», яка кілька років тому вийшла окремим виданням, має таку посвяту: «Світлій пам'яті моєї матері Миронченко Мотрони Павлівни,учасниці радянсько-німецької війни».
Нині Віктор Якович з гумором згадує часи, як цькували його за вільне слово, за неупереджені погляди на історію, навіть за те, що міг прийти на лекцію… у вишиванці. Що ніколи не цурався рідної мови, що міг піти наперекір начальству… «Тому, - жартує, - я й досі залишився кандидатом наук!».
Та найголовнішим визнанням для історика і педагога усе-таки мають бути не звання і посади, а визнання учнів, послідовників. І ось на одному з сайтів навіть у анонімному опитуванні про викладачів про Віктора Яковича з приємністю читаємо відгуки: «Мій улюблений викладач, хороша людина, побільше б таких викладачів», «Дуже хороша, добра людина, має добре почуття гумору», «Мудрий і порядний чоловік, ніколи ні перед ким не гнувся, не гнався за званнями і посадами».
Ось такий він – Віктор Ревегук!
Віталій ДОЛИНСЬКИЙ.
Бібліографія
До питання про створення Донецько-Криворізької республіки — Питання історії СРСР. Республіканський міжвідомчий тематичний збірник. — Харків, 1974. Вип.17. — Харків, 1974;
З історії здійснення продрозкладки в Українській РСР (1919–1921) — Історія народного господарства та економічної думки Української РСР. Вип.23. — Київ, 1989. — С.41-45; Наш рідний край / Сторінки з історії козацтва на Полтавщині. — Полтава, 1991;
Іван Гонта. — Історія України в особах IX — XVIII ст. — К.,1993; Постать Симона Петлюри на тлі Української революції. — Полтавська Петлюріана. Матеріали других Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 15 серпня 1993 р. — Полтава: ОДГВ «Полтавський літератор», 1993;
Протибільшовицькі селянські повстання на Полтавщині в 1920–1923 рр. — Полтавська Петлюріана. Матеріали третіх Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 5 листопада 1994 р. — Полтава, 1996;
У боротьбі за волю і незалежність: протибільшовицьке повстання під проводом Андрія Левченка (1920–1922 рр.) — Український засів. — 1997, № 1-3;
Миргородське повстання 1-4 квітня 1919 р. — Полтавська петлюріана. Матеріали четвертих Петлюрівських читань. — Полтава, 1999;
Становлення національної освіти на Полтавщині за доби Центральної Ради. — Виховання молоді на історико-культурних традиціях рідного краю: Матеріали міської науково--практичної конференції 26-27 квітня 1999 р. — Полтава, 1999;
Становлення національної школи на Полтавщині в добу Української революції (1917–1920 рр.). — Постметодика /Полтава/. — 2000. — № 2;
Православна церква і радянська влада на Полтавщині в перші роки непу. — Полтавські єпархіальні відомості. Число 7. — Полтава, 2001;
Репресивні заходи сталінізму проти наукової інтелігенції Полтавщини. — До 70-річчя голодомору в Україні 1932–1933 років. Матеріали наукової конференції. — Полтава, 2002;
В. Г. Короленко і Полтавська Ліга порятунку дітей. — Рідний край. Альманах Полтавського державного педагогічного університету. — 2003. — № 1;
В. Г. Короленко і рганізація боротьби з голодом 1921–1923 рр. — Феномен В. Г. Короленка: погляд із III тисячоліття: Збірник наукових праць. Полтава, 2004;
Полтавщина в добу політичних і соціальних потрясінь (1937–1945 рр.) — Полтавщина: влада на історичних паралелях. — Полтава: АСМІ, 2005;
Художники Іван Зайцев і Василь Волков у Полтаві: культурологічний аспект. — Слов'янський збірник. Вип.5. — Полтава, 2006;
В.Винниченко в українському державотворенні: здобутки і втрати. — Філософські семінари. — Вип.4-5. — Полтава, 2007;
Перше пограбування російськими більшовиками країни (січень-квітень 1918 р.) — Полтавський краєзнавчий музей. Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавства, охорона пам'яток. Вип. IV. Книга I. — Полтава: Дивосвіт, 2008;
Голод 1921–1923 років — прелюдія «Великого Голодомору» 1932–1933 років в Україні. — Актуальні проблеми дослідження Голодомору та політичних репресій 1930-х років в Україні. Збірник наукових статей за матеріалами «круглого столу» 29 травня 2008 р. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2009;
Християнська релігія і церква на Полтавщині. — Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Т.12. — Релігія і церква. — Полтава, 2010;
«Гречанівська справа» (1929–1930 рр.) — Україна: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Вайнгортівські читання»: Полтава, 2011;
Справа миргородських «ображених» (липень 1928 — лютий 1930 рр.) — Рідний край. Альманах Полтавського державного педагогічного університету. — 2012. — № 1 (6).
Полтавщина в Українській революції 1917–1920 pp. — Полтава, 1996;
З історії УАПЦ на Полтавщині в перші роки її існування // ПЄВ. — 1998–1999. — Ч. 5. — С. 38-45;
У боротьбі за волю України. Визвольні змагання на Полтавщині 1920–1925 pp. — Полтава, 2000;
Православна церква і радянська влада на Полтавщині в перші роки непу // ПЄВ. — 2001. — Ч. 7. — С. 97-109;
Полтавщина в добу Української революції 1917–1920 pp. — Полтава, 2002;
Благодійна діяльність церкви та громадськості Полтавщини в умовах гітлерівської окупації 1941–1943 рр. // ВПЄ. — 2002. — Ч. 8. — С. 114–131;
Полтавщина в роки Другої світової війни (1939–1945). — Полтава, 2004;
Українська Автокефальна Православна Церква на Полтавщині в часи німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) // ПЄВ. — 2004. — Ч. 10. — С. 178–191;
Новітня історія Полтавщини (І пол. XX століття): Підруч. для 10 кл. загальноосвітньої школи (у співавт.). — Полтава, Оріяна, 2005. — 312 с., іл. [у співавт.];
В. Г. Короленко в Полтаві (1917–1921). — Полтава, 2006;
За волю України. Нариси історії повстансько-партизанської боротьби на Полтавщині (1917–1923). — Полтава, 2007;
Новітня історія Полтавщини (II пол. XX століття): Підруч. для 11 кл. загальноосвітньої школи (у співавт.). — Полтава, Оріяна, 2007. — 312 с., іл.;
Полтавщина в перший рік Української революції. Доба Центральної Ради (берез. 1917 — квіт. 1918 рр. — Полтава, 2007;
В. Г. Короленко в Полтаві. (Громадсько-політична діяльність. 1917–1921 роки) (у співавт.). — Полтава, 2009.
