Влада продовжує знищувати вітчизняну оборонну промисловість

ДАСУ вирішила, що прибуток вітчизняних виробників 2022-2023 років - це збитки державі

Вчора був на Interfax-Україна разом з підприємствами - виробниками бронетехніки, снарядів та озброєння.

Нас об’єднала спільна проблема, що виникла після актів ДАСУ, яка вирішила, що прибуток вітчизняних виробників 2022-2023 років - це збитки державі. Причому прибуток іноземних постачальників (які поставляли продукцію по валютних контрактах в 1,5-2 рази дорожче та сумнівної якості) ДАСУ аж ніяк не зацікавив.

Процитую зараз сам себе:

- Хочу прояснити декілька важливих моментів, які виникли через абсурдне рішення Державної аудиторської служби щодо повернення прибутку підприємств оборонного сектору за 2022 рік. А в недалекій перспективі і за діючі контракти 2023 року.

- Коли виробники подають калькуляцію у Міноборони, то це про намір. І зовсім не значить, що вони повністю отримують весь запланований прибуток. Можна заробити, а можна і збитки отримати. Бо не все залежить від виробника. Наприклад, як це будо в минулому році - коливання курсу гривні до долара, дорожча в рази електроенергія, коли працюєш на генераторах, подорожчання сировини та логістики, тривоги, обстріли підприємств тощо… Ці фактори важко спрогнозувати. Але вони впливають на прибуток: наприклад планували 10%, а він може скласти 1% або перетвориться в збитки.

- З юридичної точки зору претензії від державних структур до підприємств оборонного сектору не мають ніяких перспектив. Це лише питання відволікання сил та коштів підприємств на судові тяжби та відбивання від правоохоронців. Це може привести к затримкам виконання замовлень 2023 року для МО, якщо правоохоронці не чекаючи судових рішень почнуть блокувати роботу виробників, щоб стягнути «незаконний», як рахує ДАСУ, прибуток минулих контрактів.

- Також незрозуміле питання: підприємства оборонного сектору вже заплатили податки з прибутку. ДАСУ хоче, щоб податкова повертала ці кошти? Це повний абсурд, саботаж роботи стратегічних підприємств з боку ДАСУ.

- Чому ДАСУ (хоч це на жаль типово для багатьох держпосадовців та регуляторів) коли якась норма законів суперечить іншій і тому її можна трактувати двояко, вирішила вибрати для підприємців варіант «покарати»? А не піти по іншому шляху, теж законному? І не чіпати зайвий раз платників податків, як це роблять в цивілізованих країнах. Бо реально у них було два шляхи і, до речі, обидва законних! Цитую витяг з листа на прем’єр-міністра від Комітету з питань нацбезпеки та оборони:

«… Як наслідок, склалася ситуація, коли різні відомства під час застосування зазначено норми тлумачать її зміст по-різному.

За наявною у Комітеті інформацією, МОУ, Мінекономіки України та Мінстратегпром України дотримуються правової позиції, відповідно до якої постановою #335 не скасовувалась можливість врахування прибутку у складі ціни на постачання, а було спрощено підставу визначення ціни під час здійснення оборонних закупівель… Водночас ДАСУ вважає, що нормами постанови N° 335 обмежено можливість включення прибутку виконавця оборонного замовлення до складу ціни на постачання під час дії правового режиму воєнного стану…».

- На мою думку, ДАСУ взагалі не має існувати в такому форматі, як зараз. Це зайвий державний регулятор. Ми брали участь не в сотнях, а в тисячах маленьких і великих тендерах з моменту появи Прозорро. І ніколи не бачив, що уповноважена на це ДАСУ щось би робила, щоб реально запобігати розкраданню бюджетних грошей на купі скандальних тендерів як минулих років, так і останнього часу. Замість цього обговорюємо вже п’ять місяців (!) горезвісне скандальне рішення, яке загрожує обороноздатності країни.  Простіше ліквідувати ДАСУ та приєднати її функції до Рахункової палати. Це дозволить оптимізувати роботу чиновників, скоротити їх кількість, а бюджетні кошти, які вдасться зекономити, направити на виконання оборонного держзамовлення…

Додам до цього тільки, що на пресконференція на жаль не було Dana  Yarovaya, яка своїми публікаціями та діями робить усе, щоб ця проблема не тільки була висвітлена, а ще й вкінець кінців вирішена!

Величезна подяка тобі, Дана, і усім небайдужім блогерам, держслужбовцям, депутатам та наполегливим юристам і керівникам Федерація роботодавців України, Асоціації Укрлегпром, хто допоміг і допомагає, щоб вистава цього театру абсурду нарешті скінчилась. Бо це все дуже втомлює і краде час і сили, які повинні витрачатися на організацію виробництва під час війни та розвиток своїх підприємств і економіки…