Волонтери та благодійники дають армії очі
Моторошно уявити, що було допомоги у вигляді дронів. Певно, армія України була б сліпа і давно б уже її знищили ще під Києвом...
Вчора ми розбили ще один дрон, а сьогодні склали з кількох поламаних один і працюємо далі. Хочу чесно повідомити: ми, аеророзвідка, постійно втрачаємо дрони!
Може, є пілоти, котрі не "кладуть" безпілотники, але я таких не знаю. Дрони падають регулярно, від різних факторів, серед яких 90% – це дія установок радіоелектронної боротьби противника.
Періодично це призводить до сильних збоїв у навігаційній системі безпілотника. Дрон на короткий час втрачає керування, і цього часу інколи достатньо, щоб сталося лихо.
Ми літаємо цивільними іграшками, а вони зовсім не захищені від ворожих пристроїв. Так уже сталося, що в частині дронів наша армія ніколи не була готова до війни – як до попередніх її етапів, так і до нинішнього.
Дронів не вистачало і не вистачає по якісних і кількісних параметрах. Добре, що волонтери, благодійники дають армії очі, яких усе одно жахливо не вистачає.
Дрони, котрі нам передають є цивільними апаратами, дуже обмеженими у військових можливостях. Окрім всього, ці іграшки є смертельно небезпечними для самого оператора.
Певно через те, що діють вони на коротку відстань, аеророзвідка змушена сидіти на самому передньому краю або недалеко від нього. А це не складає жодної різниці для сучасних систем артилерії.
