Враження від вистави "Остання любов Гетьмана"
Дивишься виставу і з періодичністю відмічаєш художні засоби, що використали постановники. Тут і доречне використання світла, і театр тіней, і гра на ширмі, як в середньовічному театрі. Вражаюча сценографія, сцена, що обертається, глибокі символи води, жита, ткацтва.
Яскраве переплетення із містичністю, потаємними силами, тим світом. Тим більше стає зрозуміла глибина постаті Гетьмана. Хоча і людини, але як кожна людина, він має сили стати Людиною з великої літери. Звісно, це не історичний твір, а художня інтерпретація.
Як сказав режисер вистави, Сергій Павлюк: "Ми не ставимо драму про великого героя, ми розповідаємо про людину. Людину, яка робила помилки, усвідомлювала їх і страждала за це. Але насамперед намагалася щось робити для України. Ми хотіли розібратися, що це за людина - Мазепа, тут немає ніякої патетики. Основна тема вистави - покаяння. Судитимуть не нащадки, а Бог."
Цікавість постаті Мазепи для художників саме в протиріччях, в подвійності, у внутрішніх конфліктах особистості, що змушує страждати, але робити великі вчинки.
Наступна вистава буде представлена полтавцям 30.10 о 19-00 годині в Драмтеатрі імені Гоголя.
