Як бути далі кримським татарам та хто їх врятує?

Путінські поплічники всіма своїми діями провокують кримських татар на відповідну реакцію, щоб виправдати свою політику знищення народу.

Президент Путін – майстер по оголошенню цілих народів злочинцями. Він уміло відкатав цей метод на чеченцях.

Ще в кінці 90-х років штабісти у органах внутрішніх справ справно заповнювали базу, в яку заносилися всі чеченці, котрі проживали на території Росії, незалежно від їх статі та віку. По цій базі злочинці та підозрювані пробивалися у першу чергу. Бо якщо ти чеченець – ти точно злодій. З подачі російських ЗМІ, більшість росіян почали боятися чеченців, уникати та ображати їх – градус неприязні на побутовому рівні раптово злетів угору. А низка терактів у Москві та Ставропольському краї остаточно закріпили паралель «чеченець-мусульманин-злочинець».

Після анексії Криму хазяїн Кремля активно взявся за кримських татар. А все це тільки тому, що не люблять Путіна, що не хочуть жити в Росії і тому, що його кримські холопи готові з радістю виконати завдання шефа. У них це називається красиво: «деполітизація кримськотатарського народу». І вона припускає кілька етапів.

По-перше, це ліквідація національних лідерів. Звичайно, що Путіну та главі Криму Аксьонову хотілося б, щоб ні Мустафи Джемілєва, ні голови Меджлісу Рефата Чубарова просто не було. Та вони є. Прибрати їх, хоч навіть за допомогою нещасного випадку - явний моветон, враховуючи їхню політичну вагу, особливо Джемілєва, на міжнародній арені.

Змусити їх перейти а сторону Росії – просто нереально. Навіть шантаж із сином Джемілєва, якого обвинувачували у скоєнні вбивства півтора роки тому, не пройшов ні у СБУшників, котрі служили «регіоналам», ні у ФСБшників на службі у Кремля. Єдине, що їм поки що вдалося – заборонити в’їзд у Крим. Наступна непроста задача – змусити їх замовкнути, щоб ні Крим, ні Україна, ні весь світ не знали, що ж насправді відбувається на півострові.

По-друге, це виїзд еліти за межі півострова. За інформацією Чубарова, із приблизно 20 тисяч кримчан, котрі покинули півострів з моменту окупації, тисяч вісім – це кримські татари. Більшість їде в Україну: Київ, Львів. Деякі знаходять притулок у Туреччині. Хоча кримським татарам рішення виїхати дається набагато складніше ніж комусь іншому.

Звичайно, що Путіну та Аксьонову хочеться, щоб усі кримські татари виїхали. Та вони нікуди не виїдуть. Отже, потрібно вижити тих, хто не підпадає під поняття «деполітизованих» - інтелігенцію, журналістів, громадських та релігійних діячів, котрі не підтримують окупантів. Методи досягнення цілей - це закриття шкіл та класів із кримськотатарською мовою навчання, ліквідація факультету кримськотатарської філології у головному кримському виші, а також пресинг кримськотатарського каналу АТР. До примітивних методів дискримінації татар відносяться залякування, репресії, обшуки, притягнення до кримінальної відповідальності, тиск на родичів.

По-третє, це залякування тих, що залишилися. Методи залишаються ті самі. Обшуки в домівках та мечетях, відновлення старих та порушення нових кримінальних справ з будь-яких приводів.

У залякуванні кримських татар місцевій владі та бойовикам охоче допомагають і пересічні кримчани. Міжнаціональні відносини на півострові набули такого загострення, якого не було раніше з моменту повернення кримських татар на батьківщину. Агресія щодо них активно проявляється на побутовому рівні – у транспорті, на ринках, вулицях. Головний месседж озвірілих від ейфорії кримчан: «Кримські татари – зрадники. Завжди на боці фашистів». Більшість татар зізнаються, що без гострої необхідності на вулиці не виходять, бо бояться нападів та провокацій.

А провокації, на жаль, не за горами. Путінські поплічники усіма своїми діями провокують кримських татар.

І на останок, по-четверте, створення кримської Чечні. Путін хоче створити у Криму другу Чечню. Роль «правильного чеченця» Кадирова уже дісталася «правильному кримчанину» Аксьонову. Тепер прийшов час остаточно закріпити «правильних татар» - бо яка красива картинка для турботливого «батька народів» вийде, коли групка таких «правильних» з’явилася на поклін до Путіна у Кремль і улесливо припрошувала іще раз поручкатися із «царем». А тепер, непогано було б створити, наприклад, свій псевдомеджліс, - посадити його у приміщення, з якого уже вигнали меджліс справжній, і призначити псевдоглавою псевдомеджлісу, наприклад, того ж таки Ремзі Ільясова, який наразі займає посаду віце-спікера в Держраді Криму, та в душі бачить себе «батьком кримських татар».

Окрім вищесказаного, сьогодні, 23 вересня, самопроголошений прокурор АР Крим Наталія Поклонська заявила, що заборонить в’їзд всім незгодним з окупацією Криму Росією. Крім того, людям, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу на території Республіки Крим, в’їзд на півострів буде заборонений.

Так склалося, що сьогодні доля кримськотатарського народу залежить уже не від України та Росії, а від усієї світової спільноти. Та чи стане вона на захист маленького народу реально чи так, як захищала територіальну цілісність України?