Як Луценко привів Деркача в політику: ціна «особистих гарантій»
Про «юного барабанщика» і його «друга по революції, соратника по боротьбі» Андрія Деркача — тільки правду і нічого, крім правди
Не міг і уявити, що моє нагадування про те, скільки смертоносної зброї і кому роздарував «юний барабанщик» на посаді міністра МВС, викличе такий інтерес читачів. Ба більше — навіть сам він вшанував мене увагою: і не просто задіяв ботоферми численних любителів дармового шоколаду, а вперше за майже 20 років звернувся особисто, покартав, що я — професійний військовий — «не пішов захищати Україну», а ще запропонував «почистити совість від співпраці з ригами».
Відносно першого зауваження я популярно розтовкмачив двічі ексміністру МВС і один раз (прости, Господи) генпрокурору, що 76-річних дідів у нас до армії не беруть, тож і мені відмовили. А щодо «ригів» — схоже, варто ще раз нагадати про декого з його «друзів по революції, соратників по боротьбі». Натомість у мене таких «друзів-соратників» не було і бути не могло.
А згадати доречно ще й тому, що досі триває розслідування масштабної корупційної афери в енергетиці, де, за версією слідства, незаконні кошти відмивали через офіс, пов’язаний з Андрієм Деркачем — експрезидентом НАЕК «Енергоатом», колишнім гендиректором державного концерну «Укратомпром», зрадником України, сенатором, героєм ерефії (це ж скільки шкоди Деркач заподіяв Україні, щоб путін так йому віддячив!).
Навряд чи є потреба розповідати, що Андрій Деркач був депутатом Верховної Ради ІІІ–ІХ скликань, членом Партії регіонів; що, за даними СБУ, він керував в Україні російською агентурною мережею, яка мала допомагати ворогу в захопленні України; що у січні 2023 року президент Володимир Зеленський позбавив А. Деркача українського громадянства, а Верховна Рада — мандата; що він внесений до санкційного списку США як «російський агент»…
Натомість мало хто пам’ятає, як у 2006 році Андрій Деркач був обраний народним депутатом за списком Соцпартії України. І сталося це завдяки Юрію Луценку, про що я написав у своїй книзі спогадів «Один із покоління на зламі епох».
Саме Юрій Луценко — на той час надзвичайно авторитетна особа в СПУ — наполіг на включенні Андрія Деркача до виборчого списку Соцпартії.
Але місце у списку пропонувалося також Миколі Мельниченку — колишньому охоронцю Л. Кучми, завдяки якому було розкрито вбивство журналіста Георгія Гонгадзе (власне, саме завдяки плівкам Мельниченка Юрій Луценко і став відомим широкій публіці).
І от під час затвердження виборчого списку на з’їзді СПУ 17 грудня 2005 року до трибуни вийшов Микола Мельниченко і на весь високоповажний загал заявив про відмову балотуватися у списку СПУ на знак протесту проти включення до нього Андрія Деркача, сина ексголови СБУ часів Кучми — Леоніда Деркача.
У залі Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) запала гнітюча тиша, і тисячі людей звели свої погляди на Олександра Мороза: що відбувається? Та рішучим кроком до мікрофона дістався Юрій Луценко.
— Якщо ми не сталіністи, то не маємо тицяти його тією системою, з якої він вийшов… Я особисто даю свою партійну рекомендацію і гарантію за нього. Андрій Деркач був другом по революції, соратником по боротьбі. Він достойний представник у списку Соцпартії. Крім того, це моя особиста гарантія, — витійствував Луценко, підігрітий вдячними оплесками аудиторії, а може, й чимось міцнішим.
І таки добився свого: Андрій Деркач був включений до списку СПУ під почесним № 9 і став народним депутатом. Натомість не минуло й півтора року, як протеже Луценка припинив членство в СПУ, а на виборах 2007 року пішов балотуватися за списком Партії регіонів. От вам і «гарантії» велеречивого пустобреха, який досі натхненно пудрить мізки легковірній публіці про свій патріотизм та любов до України.
«Юрій Луценко — це артист, постійно охоплений великим бажанням привертати увагу до своєї персони. Він вправно маніпулює свідомістю людей: розпізнаючи настрої, вміло грає на їхніх емоціях. Казкар і гуморист, нездатний до конструктивної роботи. Його самоціль — влада, а головною зброєю в боротьбі за неї він обрав різке і колюче слово», — так атестував Луценка дипломований психолог-практик, який добре його знає.
P.S. Особисто для Луценка: Юрію, якщо хочеш продовження — далі буде.
На фото:
- Юрій Луценко і Андрій Деркач у залі з’їзду СПУ 17 грудня 2005 року.
- Луценко на трибуні з’їзду захищає свого «друга по революції, соратника по боротьбі».
