Які неприємності чекають на Україну без грошей вуйка Сема?
Вочевидь, ми не цінуємо те, що маємо, поки ми цього не втратимо. Невдовзі США нам про це гучно нагадає.
Станом на тепер ми ще не втратили західну фінансову допомогу. Але навіть ризики того, що через передвиборче політиканство у США ми можемо не отримати грошей змушують зрозуміти та відчути: а що було б без цієї безпрецедентної допомоги?
Допомоги, якій немає аналогів у світовій історії. Загальний обсяг уже узгоджених сум, які Україна отримала з початку року, складає $277 мільярда, чого, повторюся, не було ніколи до тепер.
І наявність такої допомоги сприймається як належне. Як і те, що під час війни у нас є стабільний курс валют і чорний ринок не відрізняється від офіційного в 100 раз чи, що під час війни інфляція в країні знизилась до 5%, тобто майже відсутня, попри стандартні стрибки цін на яйця.
Як і те, що попри повномасштабну війну, яка триває майже 2 роки, в Україні досі не відбулося різкого підвищення податків. Ба навіть більше: певний час діяли податкові пільги; це нонсенс під час війни такого типу, як нас, взагалі-то.
Як і те, що у нас, на щастя, повні крамниці, не тільки товарів, а й людей, які ці товари купують і це не можна скидати на корупціонерів. Ні, корупціонери — це про купівлю преміум авто під час війни, і це також є.
Диво чи ні, але в телеетерах постійно питають економістів, а що там зі зростанням доходів людей під час війни, під час агресії сильного ворога, під час окупації частини території ядерною державою, яка кидається кожен день своїми ракетами й шахедами. В Україні ні на день не зупинялися соціальні виплати й банківські платежі, а пенсії та стипендії виплачуються як за годинником.
Люди, схоже, почали сприймати таку аномальну ситуацію як належну, забуваючи, що це, бляха, диво, і що це — унікальна історія, так, взагалі-то, не буває. І тому раптом поява розмов про «План Б» від Національного банку і Міністерства фінансів усіх раптом застала зненацька.
І треба розуміти, що поки всі аналітики закладають «План А», тобто очікують, що рано чи пізно американці проголосують допомогу нам. Тому «План Б» — це просто необхідність «по роботі», вони мають його мати.
Але що ж там може бути? З боку Нацбанку це, звісно, запуск друкарського верстата з відповідними наслідками, яких не уникнути у разі чого; тобто більша інфляція в наслідок девальвації гривні, що ми бачили влітку 2022 року поки західна допомога ще не систематизувалась і не надходила ритмічно.
З боку Мінфіну — зростання податків, у тому числі на споживання. Саме так, мова про акцизи та ПДВ і податків для бізнесу включно з тими, хто сидить на спрощених схемах не маючи на це морального права.
А ще — підвищення тарифів до ринкового рівня. Бо сплачувати різницю і перекривати для всіх пільгові тарифи грошей вже не буде; тобто зростання вартості електроенергії та опалення (готуйтеся, буде радикальне зростання!).
Можна було б ще пошукати гроші на митниці, звісно, але ж ми з вами дорослі люди та розуміємо, що там все одно не знайдуть, а гроші будуть потрібні вже. Приємно це? Звісно ні.
І добре, що це лишень «План Б» на крайній випадок, однак про нього треба говорити, щоби більше цінувати те, що ми маємо. Щоб розуміти, від чого нас рятують гроші Заходу і щоб не робити дурні, яка може послабити нашу підтримку!
