З такими цінами на нафту РФ може воювати ще 10 років

Добуте на загарбаних московитами землях корінних народів «чорне золото», продовжує підтримувати ворожу армію. Невже санкції не спрацювали?

Що із максимальною ціною (a price cap, a price ceiling) на російську нафту? Нагадаємо, вона має продаватися не вище, ніж $60 за 1 барель. За даними міністерства фінансів РФ, доходи від продажу нафти у травні поточного року збільшилися на 49% або до $7,1 мільярда.

Станом на 2024 рік федеральний бюджет держави-агресорки повинен отримати приблизно $120 мільярдів чистих доходів від експорту нафти та газу, і це точно відповідає річним витратам РФ на війну. Тобто нафту й газ забезпечують 100% військових витрат!

Уявляєте, якби доходи бюджету України від експорту зерна, олії, залізняку та металу забезпечували наші військові витрати? Це приблизно $40 мільярдів на рік. А з урахуванням пакета зовнішньої допомоги — до $80 мільярдів на рік.

І тут важливо не плутати суму експорту (вона йде до кишені ФПГ) із чистими бюджетними доходами (вони йдуть державі). Наші сировинні бюджетні доходи — це рента та інші податки сировинних ФПГ. Сумарно до $3 мільярдів на рік, включаючи податки державних компаній.

Хоча застосування експортних мит могло збільшити цю суму щонайменше вдвічі, а відмова від відшкодування ПДВ експортерам сировини — у чотири рази. Але у нас вирішили збільшити військовий збір для населення замість прогресивного податку на доходи 5% найбагатших. Це ненормально!

Проте повернімося до РФ... Західне видання Bloomberg пише, що ціна нафти марки Urals збільшилася з $58,6 до $75 за 1 барель. Та проаналізуємо 2 минулі роки війни:

• 2022 року експорт російської нафти, нафтопродуктів і газу становив $384 мільярди, а це на 43% перевищило рівні довоєнного 2021 року.
• 2023 року показники експорту нафти та газу у грошовому вимірі в середньому впали на 25-30%.
• 2024 року спостерігаємо знову зростання.

Тобто за перший рік великої війни показники експорту нафти, газу та нафтопродуктів досягли рекордної позначки від 1995 року або за 27 років (далі 1995-го відсутня статистична інформація Федеральної митної служби). До цього рекорд було зафіксовано у 2013 році ($376 мільярдів), коли РФ було максимально інтегровано у глобальну економічну систему.

Власне, так званий price cap на рівні $60 не працює, хоч «Велика сімка» і планує знизити його до $30. Але якщо він не працював за $60, то чому заробить за $30? Насправді ж є лише один спосіб обвалити нафтогазові доходи РФ, який розділимо на 2 пункти:

1. ЄС має прискорити «зелений перехід» і влити у нього протягом найближчих трьох років до 1 трильйона євро, скорочуючи попит на викопні види палива.
2. США мають, навпаки, відмовитися на найближчі 10 років від «зеленого переходу», вливши до $100 мільярдів у розробку нових родовищ нафти, у тому числі на Алясці, де вони зараз заморожені.

Тобто такий собі подвійний шок: одночасне скорочення глобального попиту та збільшення глобальної пропозиції з утриманням ціни на нафту в коридорі $30-40 за 1 барель протягом щонайменше 5 років. З доплатою американським нафтовикам дотації із бюджету США у розмірі $10 за 1 барель. Маємо на увазі $100 мільйонів на день або $36 мільярдів на рік, усе інше — профанація та лицемірство.

З такими як нині цінами на нафту РФ може воювати ще 10 років! А через 10 років вона завершить структурну перебудову економіки та питому вагу нафтогазових доходів у її структурі ВВП скоротиться до 10% і їй буде вже байдуже, які ціни на нафту у світі. Як зараз байдуже Ірану.