Загроза ескалації: Європа збиватиме російські літаки. Що далі?

Готовність Європи: пробудження чи ілюзія?

Останніми тижнями Європа переживає безпрецедентну хвилю провокацій з боку росії, що виходить далеко за рамки «гібридної війни». Порушення повітряного простору країн НАТО та ЄС — від Балтії до Балкан — перетворилися не просто на інциденти, а на систематичні тести на міцність західного альянсу.

У контексті затяжної війни в Україні, де москва демонструє здатність до ескалації попри величезні втрати, ці дії викликають тривогу: Європа лихоманково готується до сценарію, що може перерости у повномасштабну війну.

«Хвиля порушень: від випадковостей до репетицій»

російські літаки та дрони вторгалися в повітряний простір шести європейських країн за останні два тижні — від Литви й Естонії до Німеччини та Румунії.

Це не випадкові помилки навігації, а цілеспрямовані акції, покликані перевірити реакцію НАТО. За даними НАТО, з лютого 2022 року зафіксовано понад 300 подібних інцидентів, із піком у 2025-му: лише Естонія відзначила чотири порушення, включно з вересневим польотом трьох МіГ-31 на 12 хвилин углиб території.

Ці провокації посилюються після великих російських навчань «Захід-2025» і саміту на Алясці, де москва сигналізувала про готовність до «симетричних відповідей» на західну підтримку Києва.

У конфіденційних колах НАТО — за даними джерел у штаб-квартирі альянсу — ці польоти трактують як «репетиції» для масштабніших операцій.

російські дрони не лише фіксують дані про військові об’єкти, а й створюють перешкоди GPS, паралізуючи цивільну авіацію. Над Німеччиною на початку жовтня зафіксовано рій дронів над ключовими цілями: верф’ю ThyssenKrupp у Кілі (де будують підводні човни), будівлею ландтагу Шлезвіг-Гольштейну, електростанцією та нафтопереробним заводом у Гайде, що забезпечує пальним аеропорт Гамбурга.

Берлін офіційно не звинувачує москву, але розслідування ведуть як «потенційну гібридну операцію» — це один із найзухваліших випадків проникнення в інфраструктуру з часів Другої світової.

Європейський парламент відреагував жорстко: 9 жовтня депутати ухвалили резолюцію, що засуджує «ескалаційні дії росії» і закликає країни ЄС збивати російські літаки та дрони у своєму повітряному просторі.

Документ підкреслює підтримку будь-яких «пропорційних дій» проти вторгнень, включно з тими, що створюють загрози критичній інфраструктурі. Шість країн — зокрема Литва — уже надали мандат силам на силове відбиття загроз.

«НАТО на роздоріжжі: від слів до зброї?»

Обговорення в НАТО, за даними Financial Times, виходять на новий рівень: союзники розглядають озброєння розвідувальних дронів для ударів по російських цілях, послаблення правил для пілотів-патрульних на східному фланзі та проведення навчань у «віддалених» прикордонних зонах.

Мета — підвищити «ціну» для москви її гібридної кампанії, яка, за оцінками Atlantic Council, увійшла в «небезпечну нову фазу» після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.

Операція «Eastern Sentry», запущена 12 вересня, посилює патрулювання Балтики, але критики у Брюсселі — зокрема джерела в Renew Europe — називають її «напівзаходом»: «Дипломатичне умиротворення misplaced, ЄС і НАТО мають подати чіткий сигнал».

Втім альянс розділений.

• «Яструби» — Польща, Балтія, Британія — наполягають на агресивнішій лінії, посилаючись на ризик «великої війни», якщо путін накаже мобілізацію.
• З іншого боку, «голуби» — Німеччина, Франція — остерігаються ядерної риторики москви.

Сергій Лавров нещодавно заявив, що НАТО та ЄС ведуть «реальну війну» через Україну, а шанси на зіткнення у 2025 році «ринок оцінює» у 16%. Заява Північноатлантичної ради від 23 вересня підкреслює «робастну відповідь», але без конкретики — це маскує внутрішні розбіжності.

Конфіденційні службові повідомлення з Міністерства війни США малюють похмуру картину: росія тестує не лише повітряний простір, а й логістику НАТО.

Якщо Трамп послабить підтримку Києва, москва може активізувати «сірі зони» — від кібератак до диверсій в Арктиці. Європа, за словами «комісара з оборони» Андрюса Кубілюса, «спить у небезпеці»: кремль нібито обговорює вторгнення до країн НАТО впродовж найближчих 1–4 років.

«Готовність Європи: пробудження чи ілюзія?»

Війна в Україні стала каталізатором для європейської «реармізації». З 2022 року ЄС ухвалив 19 пакетів санкцій проти росії, а сукупні видатки на оборону зросли на 20% — до в середньому 2,5% ВВП по альянсу.

Лідери ЄС на саміті в Брюсселі 2 жовтня наголосили: «Посилення оборони — пріоритет номер один». Німеччина дозволила поліції збивати дрони, Литва готує сценарії атаки у горизонті 4–5 років, а НАТО розширило співпрацю з ЄС у сфері логістики та кібербезпеки.

Але прогалини очевидні. За даними IISS, європейські армії страждають від дефіциту боєприпасів, персоналу та уніфікованих систем ППО — уроки України ігноруються. Франція й Німеччина витрачають на «престижні» проєкти на кшталт FCAS, проте забувають про наземну оборону східного флангу.

У конфіденційних звітах Єврокомісії йдеться про «сонне ходіння в небезпеку»: підтримка оборони падає, попри попередження про російську мобілізацію.

Україна, що отримала €100 млрд від ЄС, залишається «щитом Європи», але без довгострокових поставок F-16 і ATACMS Київ ризикує зламатися — і тоді фронт зміститься на Захід.

Експерти Carnegie Endowment відзначають «парадокс ескалації»: росія провокує, щоб послабити єдність НАТО, а Європа відповідає фрагментарно. Якщо Трамп скоротить допомогу, Берлін і Париж будуть змушені взяти тягар на себе — але без ядерної парасольки Вашингтона це ризиковано.

«Україна як дзеркало: уроки для континенту»

російсько-українська війна — не периферійний, а європейський воєнний конфлікт. З 2022 року він забрав 500 тис. життів і коштував €1 трлн, але показав: російська армія вразлива до асиметричних ударів, що кремль компенсує терором.

Ескалація в повітряному просторі Європи — це сигнал: москва відволікає від провалів на Донбасі, тестуючи волю Заходу. За даними Kyiv Independent, якщо путін мобілізує ще 300 тис., ризик «великої війни» зросте в рази — особливо для Балтії та Польщі.

Європа має винести уроки: інвестувати в дрони, ППО та резерви. Резолюція Європарламенту — крок уперед, але без єдиної доктрини «червоних ліній» вона буде марною.

«Час діяти, доки не пізно»

Європа стоїть на порозі: від «гібридної війни» до відкритої воєнної загрози — один хибний крок. Резолюція Європарламенту та дебати в НАТО свідчать про пробудження, але консерватизм «старої Європи» ризикує підірвати єдність.

Джерела у Брюсселі визнають кулуарно: «Ми вже у війні, просто Америка цього не помітила».

На думку найтверезіших експертів, щоб протистояти агресії росії, Європі потрібні не слова, а сталь: €500 млрд на оборону до 2030 року, спільні навчання й реальні, а не фігові «червоні лінії». У тіні українського вогню Європа не може дозволити собі ілюзій — інакше наступний удар прийде не з неба, а з землі.