Зе торгується з Сі за долю України
Пекін показово подає "руку помочі" Києву, тримаючи за спиною скривавлену шаблю. Важливо розуміти, китайські комуністи проти нас.
Дзвінок Сі Цзіньпіна Володимиру Зеленському поки все ж оповитий певною недосказаністю. З предметних швидких рішень – обмін контактними особами.
Сі Цзіньпін доручає спецпредставнику уряду Китайської народної республіки з питань Євразії Лі Хуею відвідати Україну, а в Україні виходить наказ про призначення послом до КНР ексочільника міністерства стратегічної промисловості Павла Рябікіна. Лі Хуей працював у посольстві КНР у Москві при СССР і РФ, а також був послом у Казахстані.
Про інше по суті не говориться, водночас немає ознак якогось стратегічного "зсуву" позицій КНР в інший бік. Для КНР поточна воєнна ситуація є більш вигідною, ніж може здаватися: економічна колонізація РФ Китаєм досить добре вписується у порядок денний із виходом західних компаній з РФ і ізоляцією торговельних шляхів росіян на Захід.
Тому вкидати дуже багато ресурсу у зміну вигідного становища "української кризи" (китайська офіційна риторика тут постійно уникає слова "війна") КНР не будуть. Водночас ні у кого немає наразі дипломатичної сили яка здатна підштовхнути РФ та Україну до територіальних компромісів.
Якби вони були можливі без з'ясування остаточних результатів на полі бою, ми б ці рішення уже побачили у набагато сприятливіших для обох сторін умовах. КНР найбільш імовірно будуть брати участь у потенційних повоєнних перемовинах як посередник із боку РФ.
Однак до того часу все ж має припинитися активна фаза бойових дій. Самі по собі бойові дії дипломатією не завершуються, а лише їх завершення може відкрити шляхи для дипломатичної частини.
Для КНР стоїть велика проблема не спричинити завчасного перегріву у стосунках із Заходом, аби кампанія навколо Тайваню не стала фальстартом. Кристалізація антикитайських позицій у країнах-союзницях США в Азії та Океанії – та тенденція, яку КНР наразі б хотіли загасити.
Саме тому пряма конфронтація із Заходом є значно менш потрібною для справи захоплення Тайваню. РФ же якоюсь мірою навпаки висувають ілюзію нібито уже остаточно кристалізованого антизахідного блоку, зіставного за рівнем міцності зобов'язань із НАТО.
Бій залишається остаточною формою, в якій буде визначено межі прийнятних компромісів для РФ та України. І навіть Сі Цзіньпін це не стане змінювати – залишається робочим старе китайське правило побільше вичікувати й спостерігати, маючи на увазі свої проблеми, а не чужі.
