«Зелені» ухилянти виконують план Кремля зі знищення українців
Кармічні бумеранги летять повільно, але б'ють надійно. Прямо у тім'ячко «найвеличнішого лідора світу» і 4-разового Зе-ухилянта.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Група підтримки титанових яєць, прости Господи, забронзовілого «боневтіка» починає усвідомлювати, що бистренько відстрілятись і налягти на жирний пиріг повоєнної «відбудови» не вийде. Їй дістався квиток в один кінець, куди вони тягнуть усю нашу націю.
Для цієї ворожої прислуги олігархів і Москви електоральний соціальний ліфт, в який вона так радісно вскочила у 2019 році, виявляться уже везе всіх нас на ешафот. А тому кинулась у всіх твітторах, телеграмах і цукербуках таврувати ухилянтів, — «Служитимуть усі й нема на те ради! Кладіть свою голову, вкраїнчики, за нашого лідора десь у Бахмуті, причому негайно».
От тільки ухилянти, здебільшого, — це ті самі люди, з якими вони дружно й весело валили попередню владу, яким навіяли, що «хуже ж не буде», що війна — десь так на «2-3 тижні, ну, на крайняк — до кінця року», а потім, можливо, після рік крові, — «кава у Криму». А от «відбудова», молочні ріки й кисільні береги Євросоюзу, куди нас уже майже прийняли, виявилися далекосяжною перспективою.
Це норовливе стадо, яке вони роками послідовно розбещували й нацьковували на кожного більш-менш адекватного лідера, що заважав їм «освоювати територію», освячувати свої ханукії від Ужгорода до Луганська, а тепер — яка ж несподіванка (ніт!) — воно виходить у них із-під контролю. А чому так?
Усе надто просто: бо хоче смачно ремиґати (в кінці епохи бідності), а не йти на забій, хоча давно очевидно, що брехня й свобода несумісні. Адже брехня — це різновид насильства і брешуть тоді, коли планують чинити примус, брешуть, коли бояться розправи...
Тому коли людина розказує, як вона любить свободу (політичну, економічну, особисту) і поширює неправдиву інформацію, скажімо, про шашлики у травні в Маріуполі, і відмовляється її корегувати під тиском фактів і логічних аргументів, то свободу вона не любить. Вона любить криваві ласощі та теплу стайню, над якою майорить триколор із двоголовою куркою, у пазурях якою серп із молотом.