Прокурор Гладій покриває злочинців
Хто покриває скандал навколо розкрадання на «реставрації» Полтавського краєзнавчого музею?
Нагадаємо, що, внісши відомості за заявою Сікалова лише за частиною 1 статті 367 КК України та проігнорувавши тяжкі наслідки для Полтавського краєзнавчого музею внаслідок службової недбалості посадових осіб музею, Гладій свідомо не врахував ознаки правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, а саме — розкрадання бюджетних коштів організованою злочинною групою, вчинене під час дії воєнного стану.
Також Гладій відмовився вносити до ЄРДР відомості про вчинення керівництвом музею злочину, передбаченого ст. 298 КК України — знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини.
Дивно, чому прокурор Гладій, як і його підлеглі, не помітили складу злочину в одкровеннях нинішньої, прости Господи, очільниці Полтавського краєзнавчого музею.
Але ще більш дивним виглядає те, що суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Черняєва підтримала позицію прокуратури.
Суддя закрила провадження за скаргою голови Громадської спілки «Останній Бастіон» на бездіяльність уповноваженої службової особи Полтавської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.
Причиною для закриття провадження стало те, що представник прокуратури у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки відомості за заявою від 24.04.2026 року вже внесено до ЄРДР.
От тільки у заяві було вказано, що посадовими особами Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського — Олександром Борисовичем Супруненком, Євгенією Анатоліївною Калініною, Катериною Леонідівною Ямщиковою, а також посадовими особами Полтавської ОДА (ОВА) — Олегом Васильовичем Синєгубовим, Дмитром Сергійовичем Луніним, Філіпом Євгеновичем Проніним, Богданом Леонідовичем Корольчуком, Володимиром Миколайовичем Когутом, Катериною Сергіївною Рижеченко та іншими невстановленими особами — було вчинено правопорушення, передбачені:
— ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі або організованою групою), вчинене під час дії воєнного стану;
— ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), вчинене під час дії воєнного стану;
— ст. 298 Кримінального кодексу України (незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини), вчинене під час дії воєнного стану.
А кримінальне провадження було відкрито лише за частиною 1 статті 367 КК України.
Напевно, суддю Черняєву та прокурора Гладія не навчили, що норми статті 214 КПК України є імперативними.
Нагадаємо, що згаданий обов’язок прокурора, слідчого, дізнавача, як зазначає ВССУ у п. 1.1 розділу 1 Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (від 01.01.2017), не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, прийнятим на виконання вимог КПК.
ВССУ звертає увагу, що обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян».
ВССУ обґрунтовано дійшов висновку про те, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Прикметно, що, попри усталену практику, у судове засідання з розгляду саме цієї скарги з’явився представник Полтавської обласної прокуратури, який заперечував проти її задоволення.
