Зеленський спродує державу
Здати Україну ворогу не вийшло, тож черга дійшла до здачі держпідприємств.
Після продажу землі Зеленським, черга дійшла і до передачі транснаціональним компаніям і основного активу України - державних підприємств.
Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.
Про це повідомляє пресслужба міністерства економіки.
Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлюватиме вимоги через листи-очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності.
Як виконати ці показники, вирішують наглядові ради. Крім того, наглядові ради зможуть призначати та звільняти керівників компанії. З'являється система внутрішнього контролю – замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти: комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.
«Уряд натомість має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород. Закон також передбачає чіткий перелік підстав та процедуру звільнення членів наглядових рад» – йдеться в повідомленні.
У квітні 2023 року у державній власності перебували 3 107 компаній, з яких 859 працювали і лише 433 отримували прибутки. Кожне третє визнавалося збитковим і було потенційним джерелом фіскальних ризиків.
«Введення незалежних членів до наглядових рад під час першого етапу реформи не зробило їх незалежними. Ба більше, реформа в такому обмеженому вигляді призвела до ще більших проблем.
Перша – відсутність поставлених цілей. Після ухвалення закону 2016 року у державних компаніях почали з’являтися наглядові ради з незалежними членами, однак цим органам довгий час не ставили жодних завдань.
Друга – відсутність оцінки діяльності. Після призначення наглядових рад уряд надовго забував про їх існування і ніколи не оцінював їхню роботу.
Третя – незрозуміла політика винагород. Щоб залучити високопрофесійних незалежних членів наглядових рад, уряд дозволив встановлювати їм високі зарплати (максимальна могла становити 8 млн грн на рік).
Однак, схоже, уряд не оцінював ринковість таких винагород, а встановлював максимально можливі значення. У результаті часто винагороди незалежних членів були набагато вищі за ті, які вони отримували будь-коли до цього» — заявив один із авторів реформи Олександр Лисенко.
У Мінекономіки визнають, що ухваленням згаданого закону реформа не завершується. За словами очільниці міністерства Юлії Свириденко, формування бази підзаконних нормативних актів – один із пріоритетів на 2024 рік.
Тези про корпоративне управління містить чи не кожна програма фінансової допомоги від міжнародних партнерів. У рамках схваленого у 2023 році пакета фінансування МВФ на 15,6 млрд дол (частина пакета на 115 млрд дол) Україна взяла зобов’язання «покращити корпоративне управління держпідприємств».
Аби почати отримувати кошти в рамках програми Євросоюзу Ukraine Facility на 50 млрд євро, Україна у 2023 році має виконати низку завдань ЄС, і закон про вдосконалення корпоративного управління – також серед цих вимог.
Про необхідність ухвалення закону відповідно до рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) нагадував у вересні 2023 року і Білий дім у переліку пріоритетних реформ, необхідних для надання допомоги.
Ми розуміємо, що Зеленські, Єрмаки та інші орохамії, як вони самі зазначають, є дефективними управлінцями державного майна, але є ефективними, коли це стосується їх особистої кишені. І вкрадені кошти вкладників ПриватБанку, які осіли на рахунках Зеленських, є яскравим тому підтвердженням.
Але чи потрібні ці дефективні менеджери нам на чолі України - негативну відповідь маємо дати вже незабаром.
