Зеленський закрив доступ до декларацій посадовців
Бо гої можуть побачити, скільки вони разом накрали.
У 2025 році держава суттєво розширила перелік відкритих даних, доступ до яких було обмежено, зокрема у сфері фінансового контролю посадовців. Одним із найбільш резонансних рішень стало закриття декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, що ускладнило громадський контроль і журналістські розслідування.
Про це йдеться в аналітиці на сайті «Опендатабот».
Після початку великої війни держава тимчасово обмежила доступ до низки реєстрів, аргументуючи це питаннями безпеки. Згодом частину наборів даних повернули у відкритий доступ. Водночас у 2025 році процес закриття інформації знову активізувався й набув системного характеру.
За оцінками аналітиків, рівень відкритості державних даних в Україні знизився до близько 44 % і має тенденцію до подальшого падіння.
Закриття декларацій як ключовий ризик для прозорості
Особливу увагу експерти звертають на рішення щодо обмеження доступу до електронних декларацій посадовців, які перебувають у віданні НАЗК. Раніше саме відкритість декларацій дозволяла громадським організаціям і медіа виявляти порушення, невідповідності у статках та потенційні конфлікти інтересів. За відсутності повноцінних перевірок з боку держави громадський контроль відігравав ключову роль у притягненні порушників до відповідальності.
У 2025 році керівники та заступники керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, а також військових, правоохоронних і спеціальних структур отримали можливість прибирати декларації підпорядкованих осіб із публічного доступу. При цьому НАЗК не веде обліку кількості таких випадків. Відсутність статистики фактично унеможливлює аналіз масштабів приховування декларацій і мотивів ухвалення відповідних рішень.
Інші набори даних, закриті у 2025 році
Окрім декларацій, держава обмежила доступ і до інших масивів інформації. Зокрема, у жовтні Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1257, яка дозволяє закривати дані про компанії військово-промислового комплексу на платформах відкритих даних за зверненням самих підприємств. Водночас ці відомості залишаються доступними в інших реєстрах, що створює нерівні умови доступу до інформації.
Також у серпні 2025 року набув чинності закон № 4576-IX, яким було обмежено доступ до даних Реєстру нерухомості, зокрема до інформації про земельні ділянки та кадастрові номери. Це суттєво ускладнило перевірку активів бізнесу та громадський контроль за земельними й майновими операціями.
У грудні 2025 року Офіс генерального прокурора припинив публікацію статистики щодо самовільного залишення частин і дезертирства, посилаючись на державну таємницю. Водночас відповідні нормативні акти, які б прямо передбачали таке обмеження, оприлюднені не були.
Аналітики наголошують, що масове закриття даних, які роками перебували у відкритому доступі, не гарантує підвищення рівня безпеки. Натомість воно знижує прозорість, ускладнює економічний аналіз, послаблює довіру до державних інституцій і створює додаткові ризики для боротьби з корупцією.
