Сталінський режим планово спрямовував потоки колоністів-голодранців із Росії до порожніх хат вбитих голодом українців.
В історіях голодоморів має запам'ятатися акція винищення переселенців з РСФСР, яких сотнями тисяч наперли в окуповану Україну 1932. А чому дійшло до масових убивств?
Бо органи ОГПУ подавали некоректні, "оптимістичні" дані про кількість будинків і господарств, звільнених від українців шляхом голоду. Згідно з такими даними, Москва формувала потоки колоністів до України.
Але вже 1934 року виявилося, що сотні тисяч українців, які мали бути мертвими, поверталися на свої обійстя з довколишніх міст і містечок. Туди, де переховувалися від терору голодом.
А що вони бачили по поверненні? Осіб московської національности, розселених по їх хатах.
ОГПУ сигналізувало, що не в змозі надати захист русскім людям, розселеним по хатах "оживших українців". А маховик контртерору з боку самих українців спровокував масову, хаотичну втечу русскіх людей на Родіну.
Зрештою, ОГПУ очолило цей процес. Більшовицькі окупанти евакуювали практично всіх русскіх переселенців, розміщених у Чернігівській та Полтавській області.
А от на Півдні більшості завезених русскіх вдалося закріпитися. Хоч до 1960-х років значна частина їх асимілювалися серед очунявших українців.
Історія "голодоморної контррізанини"-1934 висвітлено слабко. Усі документи, що характеризують задум Москви на колонізацію України московськими людьми 1932-1933 роках, перебувають у московських же архівах, доступу до яких зараз нема.