Звичайна багатоГОЛОСність
Вітчизняні виконавці політичних замовлень Джорджа Сороса з партії "Голос" взялися домовлятися з комуністичним Китаєм про розпродаж України.
У кінці минулого тижня на шпальтах "Foreign Policy" вийшла стаття, в якій йшлося про занепокоєння з боку США та їх європейських союзників вторгненням КНР на ринок українського ВПК. Ця подія ж потенційно виллється у розгортання повноцінного китайського плацдарму в Східні Європі.
На першому плані цієї загрози, безумовно, український оборонний завод "Мотор-Січ". Продаж останнього китайській компанії "Skyrison" зірвали зусиллями СБУ на початку 2021 року.
Найбільш прекрасним у цій історії, звісно ж, лишається те, що безпосередньо причетними до скупки акцій "Мотор-Січі" й орґанізації засідання акціонерів в інтересах КНР була компанія Томаша Фіали "Dragon Capital". Дивним чином, супроводжувала інтереси китайців у ряді правових питань також недалека від українського громадянського суспільства компанія "Arzinger".
Сьогодні ж карти взагалі відкрилися ще більше. Очільниця "Голосу" Кіра Рудик провела зустріч з представниками посольства КНР в Україні, розповідаючи при цьому якісь невиразні історії про потребу захисту інвесторів!
Рудик, Фіала, Арцінґер — самі світочі нібито "демократичного" крила української політики. Однак в той час, як Байден по той бік океану ковтає важкі компроміси заради створення світової антикитайської дуги, чомусь нібито аґентура Демократичної партії США в Україні грає відверто на боці китайців.
І це знову підводить нас до того, що дрібні "муткарі" у масках українських демократів є лише місцеві махінатори, і не більше. Один із найбільш їдких для мозку громадян міфів української політики це те, що у нас нібито діють якісь аґенти демократів і республіканців зі США.
І міф цей прекрасно працює в обидва боки. Нелюбителі, приміром, демократів вірять в те що їх недолугі опоненти, що недотягують часом і до 3% підтримки по країні дійсно є частиною світового політикуму.
Фанати ж молодих і демократичних укрополітиків, що рядяться в антикорупційні шати, навпаки ловлять якийсь неадекватний кайф від того що їхній вибір знаходиться в одній системі відносин із Байденом або Обамою. На практиці ж усе виявляється точно за афоризмом з вуст Остапа Бендера: «Всю контрабанду роблять в Одесі на вулиці Малій Арнаутській».
